Частина малого бізнесу як платити мінімалку 3200. Нова «мінімалка»: скільки українці отримають на руки і які є нюанси. Тотальне стеження за громадянами

Інші, а що за істерика з приводу мінімалки в 3200?
Хто на сьогодні вивів зарплату своїх співробітників з тіні тим неодмінно т.к. вони здебільшого або вище або на рівні цієї суми.
Хто платив із чорної готівки неоформленим той і далі платитиме з чорної готівки неоформленим.

Ті хто намагався петляти оформляючи на мінімалку встане перед вибором або зробити всіх неоформленими або платити з 3200 грн.
Але з огляду на те, що штраф за неоформленого теж зросте і становитиме 96 тис.грн. особисто мені вибір здається очевидним.
У разі уряд послідовно хоча роботодавцям це й сподобається.

На гроші потрапляють ФОП єдинники, яким тепер доведеться платити вдвічі більше.
Вкрай неоднозначний момент т.к. чимало їх мають пристойний оборот і трагедією цей факт їм стане.
Постраждає дрібнота, яка швидше за все піде у тінь.

Зросте податок на нерухомість якщо місцеві ради не переглянуть розмір ставки та пільгові групи.
Наскільки це важливо більшість не знаю т.к. я наприклад, якщо і повинен платити податок, то за 3 метри перевищення і на мій погляд 150 це буде гривень на рік або 300 на мій погляд не важливо.
"Постраждають" ті хто є володарем великих хором або 2-3 і більше квартир, але навряд чи до них можна віднести більшу частину населення.

Зменшиться кількість тих, хто платитиме податок на дорогі автомобілі.
Враховуючи, що часто цей список співпадає зі списком власників великих квартир.
Ну ви зрозуміли:))

Обсяг адміністративних штрафів залишиться постійним т.к. обчислюється із розрахунку 17 грн.

Плата за найпопулярніші ліцензії на алкоголь та тютюн залишиться незмінно. встановлена ​​у фіксованій сумі.

Виростуть штрафи за різні екзотичні порушення у господарській діяльності, як приклад, за порушення у будівництві, але це не торкнеться більшості підприємців та бізнесу в масовому порядку.
Ну і кажучи відверто, якщо брати теж будівництво, то це тільки в плюс, може менше буде порушень.

Збільшиться поріг, після якого порушуються кримінальні справи за приховування податків, що тільки в плюс.

Збільшиться мінімальна сума судового збору.
Подати позов стане дорожчим за це мінус т.к. ускладнює доступ до судової системи.
Але менше стане тих хто біжить до суду з будь-якого чха і завантажує систему поганими позовами тут це лише плюс.
Ну і не варто забувати, що з різних соціальних питань (наприклад трудові суперечки) судового збору немає.

Збільшиться збір за реєстраційні дії, наприклад, внесення змін до статутних документів, зміна адреси підприємства, директора тощо.
Відверто кажучи, як на мій погляд, для працюючого бізнесу навряд чи є різниця 400 грн або 800 грн, а дохлому і міняти нічого не треба.

При цьому реєстрація нового бізнесу та закриття як і раніше безкоштовно.

Зросте плата за видачу різних ліцензій (не алкоголь і не тютюн). Мінімалка була б 1600, а стане 3200 ага.
Але враховуючи список видів діяльності, який ліцензується - типу банківської або охоронної діяльності, це збільшення ІМХО непринципово т.к. не торкнеться більшої частини бізнесу.

Виросте допомога з безробіття.

Список одержують субсидії зменшиться але погано це чи добре ХЗ.
Як на мій погляд він порядком роздутий саме за рахунок тих, хто отримує зарплату "в конвертах" так що в більшості випадків це буде швидше справедливо, ніж навпаки.
Але, безумовно, постраждає і якась частина непричетних.

Істерика з приводу Е-декларування взагалі роздута на порожньому місці. у законі фігурує два обмеження 50 мінімалок та 100 мінімалок.
У цифрах якщо дорівнювати оголошені мінімалки це було 80 000 грн. (Для 50), а стане 160 000 грн, ну а в доларах було 3000 доларів, а стане 6000 доларів.
Ви що серйозно вважаєте, що для чиновника або депутата порога в 6 000 доларів замість 3 000 доларів зіграє роль?
А якщо не зіграє, то яка в хрін різниця.

Що стосується типу як зростання зарплат чиновників і держслужбовців, то по-перше, начебто там щось планували, щоб зробити ставку фіксованою, а по-друге.

Чуваки ви якось між собою спочатку домовитеся а то один пише що

А другий що

Ви якось прийдіть до консенсусу, ага.
А то ви намагаєтеся боротися з корупцією в тій же податковій, в умовах коли в інспектора зарплата 3500 грн (у кращому випадку), а папір для принтера, канцтовари, та й сам принтер він купує за свої гроші, тому що ви їх не виділяєте фінансування на це.
Де при цьому він візьме гроші, як думаєте? Зі своїх 3500? Ви що охреніли?

З лікарями та вчителями та сама фігня до речі.

Загалом рішення, якщо воно пройде, а для цього треба ухвалити зміни до Закону України Про Держбюджет ну чи сам закон із цією цифрою, має як плюси так і негативні сторони.
На мій особистий погляд те, що виставляється як негативна сторона хоч і має місце, але не є такою вже глобальною.

Гірше в тому, що всякі "експерти" починають розганяти паніку.
Наприклад, стверджуючи про зростання штрафів забувають уточнити, що для 99% людей і 80% бізнесу тут нічого не зміниться.
Говорячи про вартість видачі ліцензій, не уточнюють яких ліцензій це стосується і про які суми йдеться.
Ну і т.д. і т.п.

Особисто я пропоную не витерти заздалегідь т.к. щоб мінімалка в 3200 стала реальністю ці громадяни, які сидять у ВР, повинні проголосувати за Закон про держбюджет на 2017 рік із цією цифрою.
Ну і знову ж таки не факт що:
а) Ця цифра якщо і буде в законі, то буде з 1 січня
б) Що в нього потім, пізніше, не внесуть зміни та не відсунуть дату набуття чинності цієї суми або не зменшать саму суму.

Так, у будь-якому разі, зростання курсу долара не буде.
Обгрунтовувати не буду - тупо ліньки.

ЗИ. Це я все накидав за 15 хвилин перше що спало на думку. Реально змін буде більше.

Як повідомляє , у вівторок Верховна Рада України ухвалила у першому читанні законопроект, розроблений урядом Володимира Гройсмана. Багато хто вже прозвали його «законом про підвищення мінімальної заробітної плати до 3200 гривень». Журналісти проаналізували законопроект і з'ясували, чим насправді він загрожує громадянам України.

Перше, що на себе звертає увагу, так це те, що в цьому проекті закону немає жодного слова про те, що мінімальна заробітна плата з 1 січня становитиме 3200 гривень – це буде встановлено лише у Законі України «Про державний бюджет України на 2017 рік ». Що ж насправді передбачає цей проект закону? По суті, у ньому Кабінет Міністрів України докладно розповідає про те, звідки державні органи, підприємства та установи візьмуть гроші, щоб платити своїм працівникам підвищену більш ніж удвічі мінімальну заробітну плату.

Варто одразу прояснити: співробітники, які отримують заробітну плату за рахунок коштів Державного бюджету в сумі, більшій за 3200 гривень, можуть розслабитися – їхні посадові оклади будуть прив'язані не до розміру мінімальної заробітної плати, а до 1600 гривень. В результаті заробітна плата таких бюджетників збільшиться лише на 30%. Ті ж, чия заробітна плата становила менше 3200 гривень, справді можуть чекати на підвищення. Здавалося б, цілком непогано. Але глава уряду, презентуючи новий мінімальний оклад, забув згадати, що фонд заробітної плати державних установ не збільшиться. Іншими словами, державні структури повинні будуть платити мінімальну зарплату 3200 гривень, перерозподіливши кошти фонду оплати праці – скасувавши премії, доплати, матеріальну допомогу тощо. Таким чином, цей закон не передбачає підвищення зарплати, а скоріше зрівняння доходів більшості працівників. Підвищитися заробітна плата лише у тих, хто отримував найменше. Не виключено, що єдиним виходом для багатьох держустанов стане скорочення штату. Не варто забувати, що, звичайно ж, зменшаться і субсидії – з мінімальною заробітною платою в 3200 гривень комунальні платежі, щоб стати підставою для субсидії, мають перевищувати 480 гривень, що різко скоротить кількість домогосподарств, що субсидуються.

Не менший «сюрприз» чекає на студентів. Кабінет Міністрів України підготував для них справді приємний подарунок – кількість студентів, які мають право на стипендію, з 1 січня 2017 року скоротиться на понад 50%. Зараз, щоб отримувати стипендію, достатньо мати високі показники успішності навчання та навчатись на бюджетній формі навчання. З 1 січня все змінитись – стипендію отримуватимуть лише ті студенти, чиї сім'ї мають дуже низький дохід, а також ті, хто досяг особливо високих успіхів у навчанні. Критерії цієї «особливої ​​успішності» встановить у своїй ухвалі Кабінет Міністрів України, а керівництво ВНЗ у рамках виділеного урядом стипендіального фонду визначить студентів, які отримуватимуть стипендію. Надалі уряд планує ще більше скоротити кількість студентів, які отримують стипендії – до 2019 року їхня кількість не перевищуватиме 15% загальної чисельності бюджетників. Нема чим порадувати і пенсіонерів – усі пенсії будуть збільшені лише на 10%, а максимальна пенсія, так і залишиться у розмірі 10 740 гривень.

Як багато хто вже зрозумів, не менш «приємні сюрпризи» чекають і на приватну сферу – підприємці повинні будуть платити більше податків, а це означає, що їм також доведеться скорочувати співробітників або працевлаштовувати їх неофіційно. Також проект Закону, ухвалений у першому читанні у вівторок, передбачає, що підприємці мають сплачувати мінімальний страховий внесок незалежно від того, чи отримували вони дохід у відповідному періоді. Щоб забезпечити дотримання цих вимог, контролюючі органи «закошмарять» приватний бізнес перевірками та штрафами. Наприклад, відмова контролюючого органу у допуску на підприємство з метою проведення перевірки дотримання законодавства каратиметься 9600 гривнями штрафу, а виплата зарплати без нарахування та сплати ЄСВ та податків – 320 000 гривень.

Останнім «подарунком» Кабінету Міністрів України стане тотальне стеження за доходами громадян – відповідно до проекту закону Міністерство фінансів України отримає з січня 2017 року право доступу до всіх реєстрів, що містять персональні дані. Підставою для їх отримання буде необхідність контролю за дотриманням бюджетного законодавства в частині отримання громадянами пенсій, матеріальної допомоги, субсидій, соціальних виплат та ін.

Помилка у тексті? Виділіть її мишкою! І натисніть: Ctrl+Enter

Популярні

Юлія Тимошенко може скористатися ситуацією, яка станеться незабаром. Як повідомляє сайт, про це на своїй сторінці у Facebook написав Сергій Биков, голова аналітичного

Улюблений актор президента РФ Володимира Путіна Олексій Панін опублікував у мережі відео, де жорстко висловився на адресу Гаріка Харламова.

Кричущий випадок стався у Кілійському районі Одеської області: 38-річна жінка звела рахунки з життям, кинувшись у річку Дунай, передає сайт. За словами місцевих жителів, все це сталося

Скандальна російська співачка українського походження Наташа Корольова привітала свою сестру з днем ​​народження, опублікувавши ролик, де вона співає пісню українською мовою, передає сайт.

Український політтехнолог Олексій Голобуцький звернув увагу на одного із членів партії «Слуга народу» блогера Макса Бужанського.

Російська співачка Альбіна Джанабаєва та Валерій Меладзе відвідали премію МузТВ-2019, захопивши шанувальників своїм зовнішнім виглядом, передає сайт.

У всесвітній мережі Інтернет сьогодні з'явилося відео, на якому знято, як незгасним вогнем, внаслідок підриву на Донбасі, горіла ворожа вантажівка «Урал». Наслідками для найманців стали

За лаштунками "закону про зарплату в 3200"

Радою було ухвалено законопроект, який уряд презентував як «закон про підвищення мінімальної зарплати до 3200 грн.». Про 3200 там якраз нічого не написано, зате є багато інших цікавих новацій

06 грудня 2016 року Верховна Рада України, з ініціативи Кабміну, тихенько та без обговорення (за спрощеною процедурою) ухвалила два законопроекти, якими нівельовано «сенсаційне» підвищення мінімальної зарплати в Україні до 3200,00 гривень, анонсоване прем'єр-міністром Гройсманом. Суть законопроектів коротко зводиться до того, що доходи населення не збільшаться, а ось витрати – значно.

У Кодексі законів про працю змінено термін "мінімальна зарплата". Так, раніше це була ставка за просту некваліфіковану працю, до якої не включалися доплати, надбавки та премії. Тепер це розмір оплати праці за виконану працівником місячну норму праці. Тобто з терміну пішли «некваліфікована праця» та «доплати, надбавки та премії». Іншими словами, по-перше, кваліфікованому фахівцю тепер можна платити стільки ж, як і різноробочому; а по-друге, цьому кваліфікованому фахівцю тепер можна встановити «голу ставку» навіть нижче за «мінімалку», оскільки потрібно щоб сумарні виплати (зарплата+доплати+премія) не були меншими за встановлений розмір мінімальної зарплати.

Цілком змінюється система нарахування зарплати бюджетникам. Тепер, крім мінімальної зарплати, запроваджено новий термін – тарифну ставку працівника першого розряду, яка встановлюватиме Кабінет Міністрів України «в ручному режимі» і яка ніяк не прив'язана до мінімальної зарплати. Кабмін також встановлюватиме «міжпосадові коефіцієнти», які будуть прив'язані саме до тарифної ставки працівника першого розряду, а не до мінімальної зарплати.

Ще одне нововведення – мінімальний посадовий оклад. Цей оклад прив'язаний не до мінімальної зарплати, а до прожиткового мінімуму, який, як відомо, не змінюється разом із мінімальною зарплатою. Так, наприклад, у 2017 році прожитковий мінімум буде приблизно 1700,00 гривень, що значно менше ніж 3200,00 гривень. Тобто фактично оклади не підвищаться в порівнянні з нинішніми.

Те саме буде і з тарифною сіткою шахтарів, яка була встановлена ​​законом про престижність професії шахтаря. Їхня тарифна сітка також «відв'язується» від мінімальної зарплати і «прив'язується» до прожиткового мінімуму. Відповідно, шахтарям не варто очікувати на підвищення зарплат.

Слід зазначити, що лише у Кримінальному кодексі і лише одне становище, пов'язане з фінансовими санкціями, «відв'язане» від мінімальної зарплати – це розмір застави. Тепер він розраховуватиметься виходячи з прожиткового мінімуму. Усі інші штрафи та санкції, які є в законодавстві України і прив'язані до мінімальної зарплати, фактично «подорожчають» удвічі до нинішніх розмірів.

Відмовилася влада і від свого зобов'язання перед студентами-бюджетниками, раніше встановленого заключними положеннями закону про вищу освіту – норма, яка зобов'язує Кабмін підвищити розмір стипендії до розміру прожиткового мінімуму, просто виключено із закону.

Продовжено ще на рік (до кінця 2017 року) розмір максимальної пенсії, встановлений статтею 85 закону про пенсійне забезпечення – ніхто в Україні, незалежно від заслуг та виплачених пенсійних внесків, не має права на пенсію більше ніж 10 740 гривень (370 євро на місяць) ) – так і хочеться сплачувати пенсійні внески. Крім того, одна зі складових формули, яка застосовується для призначення пенсій в Україні, а саме – «середня зарплата в Україні», тепер визначатиметься не Пенсійним фондом України «автоматично» за даними про виплати в країні, а встановлюватиме Кабмін «в ручному режимі». ». Адже до цього показника «прив'язані» індексації всіх пенсій у країні, тож наслідки очевидні – пенсіонери, тримайте кишеню ширше.

Закон про місцеве самоврядування доповнено нормою про те, що органи місцевого самоврядування можуть організовувати перевірки фізичних та юридичних осіб у сфері контролю за дотриманням трудового законодавства. Отже, підприємці та бізнесмени, чекайте на перевірки, організовані райрадами та міськрадами, до складу яких (не сумнівайтеся) будуть включені і податківці, і всі інші «страждальні».

Цікава зміна торкнулася статті 7 Закону про єдиний соціальний внесок. Так, раніше підприємці платили ЄСВ «за себе» лише у ті місяці, коли фактично отримували дохід. Тобто якщо немає діяльності – то й ЄСВ не платиш. Тепер підприємці, незалежно від наявності доходів та діяльності, зобов'язані щомісяця платити ЄВС «за себе».

Також, введено механізм доступних компетентних служб до даних електронних реєстрів для моніторингу доходів населення. Отже, можна спати спокійно – наші з вами гаманці стали значно прозорішими.

«Відв'язали» від мінімальної зарплати, прив'язавши до «прожиткового мінімуму», зарплати Національного антикорупційного бюро та Національного антикорупційного агентства, Державного бюро розслідувань, працівників прокуратури, поліції та суддів усіх інстанцій. Аж серце стиснулося від болю за них. До слова, «гола ставка» (без премій, доплат та вислуги) судді районного суду тепер буде близько 51000 гривень, апеляційного суду – 85000 гривень, Верховного суду – 127500 гривень; «гола ставка» звичайного районного прокурора – 20 400 гривень, прокурора в обласній прокуратурі (не плутати з прокурором області) – 25 000 гривень, у генеральній прокуратурі (не генпрокурор) – 26 500 грн. Як відомо, реальна зарплата (з доплатами та преміями) у цих персонажів приблизно в 1,3-1,6 рази більша за «голу ставку», так що щиро і від щирого серця порадіємо за них – ось кому в Україні жити добре.

Цікава новація в законі про поліцію. Члени сімей поліцейського, згідно зі змінами, втратили право на безкоштовне медичне обслуговування у медичних закладах системи МВС. Члени сім'ї загиблого поліцейського втратили декларація про безкоштовні санаторні путівки; «переключені» на прожитковий мінімум та виплати у разі смерті чи інвалідності поліцейського.

І, насамкінець, слід зазначити, що норми розрахунків, які використовуються при нарахуванні субсидії на комунальні послуги (наприклад, «формульний» розрахунок доходів непрацюючого члена сім'ї), не «відв'язані» від розміру мінімальної зарплати, а тому суми субсидій стануть різко меншими.

Отже, суть «сенсаційного» покращення життя від Гройсмана, звелася не до різкого зростання доходів населення, а до різкого затягування поясів та запровадження нових перевірок для бізнесу та громадян.

Наступного року мінімальна зарплата в Україні має зрости до 3200 гривень. Про це на засіданні уряду заявив прем’єр Володимир Гройсман. Однак у проекті бюджету, який уряд подало до парламенту, передбачалася вдвічі менша сума.

Поки ні міністр фінансів, ні експерти не можуть чітко відповісти, звідки взяти кошти на це і як такий крок вплине на економіку.

Курс – на підвищення

Напередодні президент Порошенко, виступаючи на засіданні Національної ради реформ, заявив, що зниження єдиного соціального внеску (ЄСВ) із початку цього року дозволило підприємцям суттєво підняти зарплати своїм працівникам.

«Підвищення зарплати має бути як мінімум на 20-30%», - сказав Порошенко.

Після цього про необхідність підвищення зарплат заявив і прем'єр-міністр Гройсман.

Він пропонує збільшити мінімальну зарплату до 3200 грн. наступного року. Хоча у проекті бюджету на 2017 рік уряд заклав мінімалку на рівні 1600 грн.

«Ми з вами забезпечимо у країні дворазове збільшення мінімальної заробітної плати. Це означає одне – що з 1 січня жоден громадянин України не отримуватиме менше 3200 грн», - заявив прем'єр і додав, що ця сума вперше відповідатиме і мінімальному споживчому кошику.

Глава уряду доручив Мінфіну врахувати це підвищення у розрахунках прожиткового мінімуму у проекті бюджету на 2017 рік. Це, своєю чергою, може вплинути на розміри пенсійних видатків.

Втім, Гройсман не уточнив, де уряд має намір брати на це гроші.

Раніше прем'єр неодноразово заявляв, що бюджетні витрати наступного року можна буде збільшити лише тоді, коли буде достеменно відомо, звідки брати на це гроші.

Тепер Володимир Гройсман стверджує, що це абсолютно відповідає нашим можливостям і ми можемо це забезпечити з 1 січня 2017 року.

Міністр фінансів Олександр Данилюк також не зміг назвати бодай якихось цифр.

Данилюк припустив, що, можливо, завдяки підвищенню зарплати зменшиться кількість звернень щодо комунальних субсидій, а тому можуть скоротитись і витрати бюджету.

Ясно, що нічого неясно

За рахунок чого уряд підніматиме зарплату і як це вплине на економічну ситуацію в країні – поки що це важко зрозуміти, каже старший економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь.

Експерт вважає, що було б непогано, якби уряд, оголошуючи такі ініціативи, надав деякі базові розрахунки.

«Зараз ми можемо говорити лише про якісь загальні ефекти. Наприклад, це має дещо збільшити власні надходження Пенсійного фонду, який зараз значною мірою субсидується із держбюджету», - каже експерт.

Жолудь припускає, що підвищення мінімалки не призведе до автоматичного зростання зарплат чиновників, як це було раніше.

Також, на його думку, треба буде шукати додаткові гроші на збільшення та пенсій, які прив'язані до прожиткового мінімуму. Але для цього спочатку слід внести відповідні зміни до бюджету.

Невідомо також, скільки українців торкнеться таке підвищення. Тому, як вплине таке рішення уряду на інфляцію, також прогнозувати зарано, вважає економіст.

Жолудь фактично погоджується з тезою міністра фінансів про те, що підвищення зарплат може вплинути на виплату субсидій, адже їхнє призначення залежить від доходів тих, хто за ними звертається.

Підвищення зарплат – це одна із низки останніх гучних ініціатив уряду.

Минулого тижня прем'єр запропонував надати людям можливість платити за опалення поступово. Але досі головні виконавці цього рішення так і не пояснили, як воно втілюватиметься.

Наступного тижня, за словами Гройсмана, уряд ухвалить рішення «які дозволять забезпечити з 1 січня 2017 року справедливі ціни на ліки».

Дякуємо за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

В уряді знайшли спосіб одним махом вирішити кілька проблем: провести детенізацію зарплат, знизити пенсійний дефіцит та підвищити середній рівень зарплат у країні. З січня 2017 року мінімальна зарплата становитиме 3200 грн. За оцінками економістів, витрати приватного сектора на виконання вимог влади будуть вищими за нові бюджетні витрати, а постраждати від ініціативи може низькокваліфікована робоча сила.

Нічого собі, все – людям

Мінімальна зарплата вже за два місяці буде піднята більш ніж удвічі: з 1 січня 2017 року вона становитиме 3200 грн, збільшившись на 121% від поточного рівня 1450 грн. Таку заяву зробив прем'єр-міністр Володимир Гройсман під час засідання Кабміну. «Цю ініціативу попередньо було обговорено з президентом, представниками фракцій коаліції парламенту в уряді. Робота українських громадян недооцінена. Тому потрібно створити систему, за якої працюючі громадяни почнуть отримувати належну зарплату», – заявив прем'єр. Відповідно до поточного держбюджету, з 1 грудня 2016 року МЗП зросте на 100 грн. Очікувалося, що з січня додадуть ще 50 грн, тепер йдеться про зростання на 1650 грн.

Різке підвищення мінімальної зарплати, за словами глави держави, допоможе у боротьбі із бідністю. «Це рішення стосується понад 4 млн. працюючих українців, рівень оплати яких становить 1450 грн. Для виплат у держсекторі буде знайдено відповідні ресурси держбюджету, а у приватному секторі це чітке правило, яке забороняє виплачувати українцеві менше 3200 грн. на місяць. Українцю, який працює», – наголосив Петро Порошенко.

Це уточнення не випадкове, адже прожитковий мінімум для непрацездатних, до якого прив'язана мінімальна пенсія, буде підвищено лише на 10%. «Мені важко уявити, що буде проголосовано рішення про мінімалку 3200 грн, але залишать без змін мінімальну пенсію 1372 грн, як передбачено проектом бюджету. Такого розриву цих соціальних стандартів в Україні ніколи раніше не було», – стверджує екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник.

Оскільки в бюджеті немає грошей, щоб підняти зарплати всім, ініціюється скасування прив'язки зарплат чиновників, депутатів та суддів до МЗП, а також відв'язування першого розряду єдиної тарифної сітки від МПЗ. Перший розряд становитиме на початку року не 3200 грн, а 1600 грн (+20% до плану 1335 грн). Це призведе до зрівнялівки зарплат некваліфікованої та кваліфікованої робочої сили. «Середня зарплата зараз у 3,6 раза перевищує мінімальну. Мінімалка зав'язана на тарифній сітці. У такому разі ми маємо вийти на середню зарплату майже 12 тис. грн. Економіка таку зарплату забезпечити не може», – каже Віктор Пинзеник.

Мінімалка про два кінці

Міністр фінансів Олександр Данилюк вважає, що підвищення мінімального доходу українців дозволить знизити кількість отримувачів субсидій на оплату послуг ЖКГ із нинішнього рівня у 6 млн сімей. Але, за словами віце-прем'єр-міністра Павла Розенка, підвищений дохід українців буде враховано при розрахунку субсидій лише наступного опалювального сезону 2017/2018.

Ініціативу уряду оцінили експерти неоднозначно. «Приблизно 40% населення отримує офіційно заробітну плату меншу за 3200 грн. Насправді більшість із них просто отримує її неофіційно. Тому підняття мінімалки – це спосіб змусити населення заплатити податки із зарплати до бюджету», – вважає економіст Мар'ян Заблоцький.

Ще на початку 2016 року ставку єдиного соціального внеску було знижено майже вдвічі – із середнього рівня 40% до 22%, але роботодавці не підняли всім зарплати на розмір економії, що виникла. Надходження до Пенсійного фонду з початку року впали на 29%. Тож уряді розраховують новим де-факто адміністративним шляхом розширити основу оподаткування. «40-60% фонду оплати праці, а це приблизно 220-250 млрд грн, крутяться у «тіньовому» секторі», – стверджує Павло Розенко. Легалізація навіть частини зарплат збільшить надходження єдиного соціального внеску (ставка 22%) до Пенсійного фонду та соціальних фондів, податку на доходи фізосіб (18%) до держбюджету та місцевих бюджетів, а також 1,5% військового збору. Зростання внесків до Пенсійного фонду скоротить його дефіцит, який міг становити 156 млрд грн у 2017-му.

Виникають побоювання, що підвищення МЗП змусить роботодавців ще більше йти в тінь (формально звільняти працівників і починати платити їм усю суму в «конверті»; або переводити на півставки), або скорочувати штат не лише на папері, а й реально. «Досвід Угорщини свідчить, що першою реакцією є скорочення некваліфікованої робочої сили. Уряду доведеться передбачити додаткове фінансування для оплати заходів підвищення зайнятості», – вважає провідний науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлія. У зоні ризику – малий бізнес, а також бізнес у областях із найнижчими зарплатами: у Тернопільській, Чернівецькій, Кіровоградській та Херсонській.

Розрахунки додаткових видатків держбюджету на підвищення зарплат «бюджетникам» Мінфін поки що не публікував, але морально влада до цього була готова ще півроку тому, коли набрав чинності закон «Про державну службу». Законом передбачено збільшення окладів чиновників. У вересневому проекті бюджету витрати на оплату праці збільшувалися на 16,75%, або на 14,62 млрд грн. «Лише 20% працюючих у держуправлінні та обороні отримують заробітну плату до 3200 грн, тобто вдвічі нижчу, ніж у приватному секторі. Зарплату треба підняти для 100 тис. чиновників та силовиків. Плюс ще десь 1 млн вчителів, лікарів та інших бюджетників», – підрахував Мар'ян Заблоцький.

Вікторія Руденко, В'ячеслав Садовничий

Підписуйтесь на фінансові новини FinClubу соцмережах