Вітамін в12 1000 в ампулах. Вітамін в12 – для чого потрібен організму, форми випуску, назви препаратів та як приймати жінкам, чоловікам та дітям. Комплекси в таблетках та ін'єкції. Схема влучення В12 у кров

Форма випуску

Розчин для ін'єкцій.

У 1 ампулі міститься: ціанокобаламін – 500 мкг.
Допоміжні речовини: хлорид натрію, вода для ін'єкцій.

Упаковка

У упаковці 10 ампул.

Фармакологічна дія

Ціанокобаламін має еритропотичну, гемопоетичну, протианемічну, метаболічну дію. Висока біологічна активність забезпечує участь ціанокобаламіну в ліпідному, вуглеводному та білковому обміні. Стимулює здатність тканин до регенерації, нормалізує процеси кровотворення, функції нервової системи та печінки, активує систему згортання крові, підвищує активність протромбіну та тромбопласту (у високих дозах), зменшує рівень холестерину в крові. В організмі трансформується в кофактор - кобамід (активна форма вітаміну В12), який бере участь у перенесенні метильних груп та інших одновуглецевих фрагментів та необхідний для утворення ДНК та дезоксирибози, метіоніну, креатину, холіну. Прискорює процес дозрівання еритроцитів, сприяє накопиченню в них сполук із сульфгідрильними групами, тим самим збільшуючи їхню толерантність до гемолізу.
Всмоктується ціанокобаламін у тонкому (почасти в товстому) кишечнику, з'єднуючись з внутрішнім фактором, стає захищеним від мікрофлори кишечника. У слизовій тонкого кишечника комплекс передає вітамін В12 на рецептор, який здійснює його транспортування в клітину. У крові ціанокобаламіну з'єднується з транскобаламінами I і II, з якими транспортується в тканини. Депонується ціанокобаламін переважно в печінці, виводиться з печінки з жовчю в кишечник, звідки знову всмоктується. Елімінується з організму нирками. Проникає крізь плацентарний бар'єр.

Показання

Ціанокобаламін застосовується в терапії хронічних анемій, що протікають з дефіцитом вітаміну В12 (аліментарна макроцитарна анемія, хвороба Аддісона-Бірмера), у складі комплексного лікування анемій (постгеморагічної, залізодефіцитної, апластичної), а також анемій, викликаних лікарськими препаратамиабо токсичними речовинами. Використовується в терапії хронічного гепатиту, цирозу печінки, печінкової недостатності; алкоголізму, що тривало протікає лихоманки; поліневриту, невралгій (включаючи невралгію трійчастого нерва), радикуліту. Вітамін В12 призначається при лікуванні фунікулярного мієлозу, гіпотрофії, травм периферичних нервів, дитячого церебрального паралічу, бічного аміотрофічного склерозу, хвороби Дауна.
Ціанокобаламін показаний при шкірних захворюваннях: псоріазі, герпетиформному дерматиті, фотодерматит, атопічному дерматиті. Також Ціанокобаламін призначають при променевій хворобі, спру, мігрені, злоякісних новоутвореннях кишечника та підшлункової залози, при тривалих інфекційних захворюваннях, хворобах нирок. З метою профілактики при використанні ПАСК, бігуанідів та аскорбінової кислоти у великих дозуваннях, при патології кишечника та шлунка з порушеним всмоктуванням вітаміну В12 (резекція тонкого кишечника, частини шлунка, хвороба Крона, синдром мальабсорбції, целіакія).

Протипоказання

Ціанокобаламін протипоказаний до застосування при гіперчутливості до препарату, еритреміі, еритроцитозі, тромбоемболії, вагітності, годування груддю.
З обережністю застосовують при стенокардії, доброякісних та злоякісних новоутвореннях, що супроводжуються недостатністю вітаміну В12 та мегалобластною анемією.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Існують окремі дані про можливу тератогенну дію на плід великих доз вітамінів групи В, у зв'язку з чим не слід використовувати ціанокобаламін у період вагітності.

Спосіб застосування та дози

Ціанокобаламін застосовують підшкірно, внутрішньом'язово, внутрішньовенно та інтралюмбально.
У терапії хвороби Аддісон-Бірмер призначають по 100-200 мкг на добу через день; при макроцитарній анемії з неврологічною симптоматикою – по 500 мкг і більше на одне введення (протягом першого тижня щодня, потім із проміжками між ін'єкціями 5-7 діб). При анеміях постгеморагічних та залізодефіцитних ціанокобаламіну призначають по 30-100 мкг 3 рази на тиждень; при лікуванні апластичних анемій – по 100 мкг до клініко-гематологічного покращення. У терапії аліментарної анемії у недоношених дітей та дітей молодшого віку призначають вітамін В12 по 30 мкг на добу протягом 15 днів.
При неврологічних захворюваннях та патології ЦНС вводять по 200-500 мкг на одну ін'єкцію, з поступовим нарощуванням дозувань, при покращенні стану – знижують дозу до 100 мкг на добу. Курс терапії 2 тижні.
При травматичному ураженні периферичних нервів ціанокобаламіну застосовують по 200-400 мкг через день протягом 45 діб.
При цирозах печінки та гепатитах – 30-60 мкг щодня або 100 мкг через день. Терапія розрахована на 25-40 діб.
При хворобі Дауна, дистрофії у дітей, дитячому церебральному паралічі – по 15-30 мкг через день.
У терапії бічного аміотрофічного склерозу, фунікулярного мієлозу, розсіяного склерозу Ціанокобаламін може вводитись інтралюмбально по 15-30 мкг з нарощуванням дозувань до 250 мкг.

Протианемічні засоби. Вітамін В12.
Код АТХ: B03BA01.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка
В організмі (переважно в печінці) перетворюється на метилкобаламін та 5-дезоксиаденозилкобаламін. Метилкобаламін бере участь у реакції перетворення гомоцистеїну на метіонін та S-а денозилметіонін – ключові реакції метаболізму піримідинових та пуринових основ (а, отже, ДНК та РНК). При недостатності вітаміну в даній реакції його може заміняти метилтетрагідрофолієва кислота, при цьому порушуються фолієвопотребні реакції метаболізму. 5-дезоксіаденозилкобаламін служить кофактором при ізомеризації L-метилмалоніл-КоА в сукциніл-КоА – важливої ​​реакції метаболізму вуглеводів та ліпідів. Дефіцит вітаміну В12 призводить до порушення проліферації клітин клітин кровотворної тканини та епітелію, що швидко діляться, а також до порушення утворення мієлінової оболонки нейронів.
Фармакокінетика
Зв'язок із білками плазми – 90 %. Cmax після підшкірного та внутрішньом'язового введення досягається через 1 год. У крові ціанокобаламін зв'язується з транскобаламінами I та II, які транспортують його у тканини. Депонується переважно у печінці.
З печінки виводиться із жовчю в кишечник і знову всмоктується у кров. T1/2 у печінці – 500 днів. Виводиться за нормальної функції нирок – 7–10 % нирками, близько 50 % – з каловими масами; при зниженій функції нирок – 0-7% нирками, 70-100% – з каловими масами. Проникає через плацентарний бар'єр у грудне молоко.

Показання для застосування

Хронічні анемії, що протікають з дефіцитом ціанокобаламіну (хвороба Аддісона-Бірмера, аліментарна макроцитарна анемія), а також у комплексному лікуванні залізодефіцитної, постгеморагічної та апластичної анемій, анемій, спричинених токсичними речовинами та/або лікарськими засобами.
Захворювання нервової системи: поліневрити, радикуліти, каузалгії та невралгії (в т.ч. неврит трійчастого нерва), бічний аміотрофічний склероз, травми периферичних нервів, фунікулярний мієлоз, дитячий церебральний параліч, хвороба Дауна.
Шкірні захворювання (псоріаз, фотодерматоз, герпетиформний дерматит, атопічний дерматит).
Хронічний гепатит, цироз печінки, печінкова недостатність.
Гостра променева хвороба.
З профілактичною метою – при призначенні бігуанідів, парааміносаліцилової кислоти, аскорбінової кислоти у високих дозах, патології шлунка та кишечника з порушенням всмоктування ціанокобаламіну (резекція частини шлунка, тонкої кишки, хвороба Крона, целіакія, синдром мальабсорбції).

Протипоказання

Гіперчутливість до компонентів препарату, тромбоемболія, еритремія, еритроцитоз, вагітність (є окремі вказівки про можливу тератогенну дію вітамінів групи В у високих дозах), період лактації, дитячий вікдо 3 років для цієї лікарської форми. Хвороба Лебера, нікотинова амбліопія (підсилює ризик нейродегенеративного ураження зорового нерва).
Стенокардія напруги ФК III, доброякісні та злоякісні новоутворення (за винятком випадків, що супроводжуються мегалобластною анемією та дефіцитом вітаміну B12), схильність до утворення тромбів.

Спосіб застосування та дози

Ціанокобаламін вводиться підшкірно, внутрішньом'язово, внутрішньовенно, а при фунікулярному мієлозі, бічному аміотрофічному склерозі – інтралюмбально.
Дорослі
Підшкірно при анемії Аддісона-Бірмера – 100-200 мкг/добу через день; при фунікулярному мієлозі, макроцитарних анеміях з порушенням функції нервової системи – 400–500 мкг/добу на перший тиждень – щодня, потім з інтервалами між введеннями до 5–7 днів (одночасно призначають фолієву кислоту); під час ремісії підтримуюча доза 100 мкг/сут 2 десь у місяць, за наявності неврологічних явищ – 200–400 мкг 2–4 десь у місяць.
При гострій постгеморагічній та залізодефіцитній анемії – 30–100 мкг 2–3 рази на тиждень, при апластичній анемії – 100 мкг до настання клініко-гематологічного покращення.
При захворюваннях центральної та периферичної нервової системи, неврологічних захворюваннях з больовим синдромом вводять у зростаючих дозах – по 200–500 мкг/добу до усунення больового синдрому, потім по 100 мкг/добу протягом 2 тижнів. При травматичних ураженнях периферичної нервової системи 200-400 мкг через день протягом 40-45 днів.
При гепатитах та цирозах печінки – по 30–60 мкг/добу або 100 мкг через день протягом 25–40 днів.
При гострій променевій хворобі, діабетичній невропатії – 60-100 мкг щоденно протягом 20-30 днів.
При фунікулярному мієлозі, бічному аміотрофічному склерозі, розсіяному склерозі - інтралюмбально по 15-30 мкг, і при кожній подальшій ін'єкції дозу збільшують (50 мкг, 100 мкг, 150 мкг, 200 мкг). Інтралюмбально ін'єкції роблять кожні 3 дні, всього на курс необхідно 8-10 ін'єкцій. У період ремісії за відсутності проявів фунікулярного мієлозу для підтримуючої терапії призначають по 100 мкг двічі на місяць, за наявності неврологічної симптоматики – 200–400 мкг 2–4 рази протягом місяця.
Для усунення дефіциту ціанокобаламіну вводять внутрішньом'язово або внутрішньовенно: для лікування по 1 мг щодня протягом 1-2 тижнів, що підтримує дозу 1-2 мг від 1 разу на тиждень до 1 разу на місяць; для профілактики – 1 мг один раз на місяць. Тривалість лікування встановлюється індивідуально.
Діти
Підшкірно вводять у дозі 1 мкг/кг, максимальна добова доза – 100 мкг. При аліментарній анемії та анеміях у недоношених дітей – підшкірно 30 мкг на день щодня протягом 15 днів, при апластичній анемії – 100 мкг до настання клініко-гематологічного покращення.
При дистрофічних станах після захворювань, хвороби Дауна та дитячому церебральному паралічі – підшкірно 15–30 мкг за день.
Дози та режим застосування залежать від патології та коливаються в межах від 30 мкг до 100 мкг на добу. Лікарську форму 500 мкг/мл не застосовують дітям до 3 років.

Побічна дія

Гематологічні порушення:гіперкоагуляція.
З боку центральної нервової системи:рідко – стан збудження, біль голови, запаморочення.
З боку серцево-судинної системи: рідко – кардіалгія, тахікардія.
Алергічні реакції:рідко – кропив'янка, висипання, свербіж, анафілактичний шок, набряк Квінке.
Місцеві реакції:біль, рідко – ущільнення та некроз у місці ін'єкції.
Інші:акне, бульозний висип, екзема, набряки, нудота, пітливість, слабкість, лихоманка, діарея, червоне забарвлення сечі (за рахунок екскреції вітаміну В12), при застосуванні у високих дозах – гіперкоагуляція, порушення пуринового обміну.

Передозування

При застосуванні ціанокобаламіну у терапевтичних дозах не повідомлялося.
При передозуванні можливі набряк легень, застійна серцева недостатність, тромбоз периферичних судин, кропив'янка, рідше – анафілактичний шок. Лікування симптоматичне.

Запобіжні заходи

Дефіцит ціанокобаламіну має бути підтверджений діагностично до призначення лікарського засобу, оскільки він може маскувати нестачу фолієвої кислоти.
При лікуванні ціанокобаламіном необхідно систематично проводити контроль клітинного складу та згортання крові: на 5-8 день лікування визначається кількість ретикулоцитів, концентрація заліза. Кількість еритроцитів, гемоглобіну та кольоровий показник необхідно контролювати протягом 1 місяця 1-2 рази на тиждень, а далі – 2-4 рази на місяць. Ремісія досягається при підвищенні кількості еритроцитів до 4–4,5 млн/мкл, досягненні нормальних розмірів еритроцитів, зникненні анізо- та пойкілоцитозу, нормалізації числа ретикулоцитів після ретикулоцитарного кризу. Після досягнення гематологічної ремісії контроль периферичної крові проводиться не рідше 1 разу на 4-6 місяців. При тенденції до розвитку лейко- та еритроцитозу дозу препарату необхідно зменшити або тимчасово припинити лікування препаратом.
Дотримуватись обережності в осіб, схильних до тромбоутворення, зі стенокардією (дози повинні бути зменшені, не більше 100 мкг на ін'єкцію).
При застосуванні в рекомендованих дозах у людей побічних реакцій, крім перелічених вище, зазначено був.
У випадках появи побічних реакцій застосування ціанокобаламіну тимчасово припиняють або скасовують. При необхідності лікування відновлюють, починаючи з невеликих доз – 50 мкг.
У кожній ампулі цього лікарського засобу міститься 3,5 мг натрію у вигляді солей. Це слід враховувати пацієнтам, які контролюють споживання солей натрію.

Застосування в період вагітності та грудного вигодовування

Ціанокобаламін протипоказано застосовувати при вагітності (є окремі дані про можливу тератогенну дію вітаміну В12 у високих дозах) та в період грудного вигодовування.

Середня оцінка

Базовано на 0 відгуках.

Ми отримуємо вітаміни із харчуванням, але іноді цей процес дає збій. Це призводить до гіповітамінозів. Коригувати цей процес можна прийомом вітамінів. Вводять препарат перорально, колють внутрішньовенно або внутрішньом'язово. Яку функцію виконує вітамін В12? Він виконує блокування стресу, сприяє відновленню нервових клітин Завдяки йому покращується згортання крові, знижується холестерин. Отримати вітамін В12 можна лише з тваринних продуктів або спеціальних препаратів. Найзручніше застосування в ампулах. Рідина всередині них має рожевий відтінок. Застосовують лікарський засіб для лікування анемії, невралгії, гепатиту та інших патологій.

Позитивна дія вітамін має на статеву функцію і полегшує зачаттяпосилює імунітет.

При дефіциті в організмі цієї речовини хвороба розвивається в організмі людини швидше.

Поставте своє запитання лікарю-неврологу безкоштовно

Ірина Мартинова. Закінчила Воронезький державний медичний університет ім. Н.М. Бурденко. Клінічний ординатор та невролог БУЗ ВО "Московська поліклініка".

Виробник та країна виробництва

Лікарський препарат випускається багатьма фармацевтичними компаніями:

• МОСХІМФАРМПРЕПАРАТИ ім. Н.А. Семашко
• АТОЛ
• ЛЬВІВДІАЛЕК ДП ДАК УКРМЕДПРОМ
• НОВОСІБХІМФАРМ
• БОРИСІВСЬКИЙ ЗАВОД МЕДПРЕПАРАТІВ
• ФАРМСТАНДАРТ-УФІМСЬКИЙ ВІТАМІННИЙ ЗАВОД
• ДАЛЬХІМФАРМ
• ВЕРОФАРМ
• ЄРЕВАНСЬКА ХІМІКО-ФАРМАЦЕВТИЧНА ФІРМА
• ФП ОБОЛЕНСЬКЕ

Форми випуску та склад

Розчин

Це рожева рідина, розлита по скляних ампулах. До складу входить активна речовина: ціанокобаламін дозуванням 200 або 500 мг. Упаковка: 10 ампул у коробці з картону.

Ціна починається від 23 рублів за упаковку.

Таблетки та капсули

Капсули від компанії Solgar призначені для перорального прийому. Склад: 5000 мкг активної речовини – вітамін В12. Додатковий компонент: Стеаринова кислота. Дозування для максимального щодобового насичення організму необхідними речовинами: одна таблетка на добу.

Продукт компанії Nowfoods також випускається у капсулах. Але при цьому до складу крім основного компонента входить фолієва кислота.

У середньому вартість таблетованої форми препарату починається від 120 кермів. Залежно від складу та фірми-виробника.

Дозування та норми споживання, схема застосування

Таблетки слід пити по 1-2 штуки на день, відразу ковтаючи або поклавши під язик з наступним розсмоктуванням.

Ампули вводять у вену, м'яз або під шкіру. При лікуванні ін'єкціями слід постійно перевіряти на згортання крові. Дозування залежить від захворювання, яке планується вилікувати.

Пацієнту при анемії працюють по 100 мкг через добу, доки показники крові не стануть кращими. При дефіциті заліза розчин використовують по 30-100 мкг по 3 рази на добу.

Для лікування анемії дітей слід працювати дозування вітаміну по 40 мкг. Курс лікування: півмісяця.

Захворювання нервової системи лікують за допомогою дозування ліків 250-500 мкг. Курс лікування: 14 днів. Якщо здоров'я пацієнта покращується, то доза препарату знижується до 100 мкг на добу.

При травмі периферичних нервів лікування триватиме від 200 до 400 мкг на добу. Лікують хворобу уколами день через день протягом 1,5 місяців.

Використовується для лікування хвороби Дауна, паралічу та дистрофії вітамін В 12 у дозуванні від 15 до 30 мкг на добу. Ефективний при лікуванні променевої хвороби від 60 до 100 мкг, прийом препарату має здійснюватись протягом 30 днів.

Для лікування гепатиту та цирозу застосовують ін'єкції дозою по 100 мкг. Лікування складає місяць.

Для лікування розсіяного склерозу використовують ін'єкції від 15 до 30 мг. Дозування зростає від 200 до 500 мкг.
Подивіться відео на цю тему

Показання

Препарат використовується для лікування різних типів анемії(у тому числі викликаних ліками та токсичними засобами). Ефективний для лікування цирозу печінки при гепатиті. Підходить на лікування церебрального паралічу, склерозу, захворювань шкіри, травм нервів.

Протипоказання

Не можна використовувати для стенокардії, при підвищеному вмісті еритроцитів у крові. Не рекомендується приймати при хворобі Вакеза, тромбоемболії. Заборонено при підвищеній чутливості до компонентів засобу.

У випадках якого болю засіб не допоможе?

Ліки не призначено для усунення больового синдрому, воно впливає на обмінні процеси та синтез клітин нервової системи.

Не допоможе засіб при лікуванні зубного болю, передменструального синдрому, мігрені.

Не врятує від хворобливості при запаленнях та інфекційних хворобах.

особливі вказівки

Виробник не вважав за необхідне вказувати особливі вказівки для людей, які страждають на захворювання печінки та нирок.

Нюанси застосування для вагітних, у період лактації, дітям та літнім людям

Заборонено лише недоношеним дітям.

При терапії вітаміном В12 людей похилого віку не спостерігається виникнення побічних реакцій.

Передозування та побічні дії

Якщо у пацієнта спостерігається в крові достатній рівень вітаміну В12, то лікування ціанокобаламіном є неефективним, а при самостійному застосуванні без призначення лікаря може закінчитися плачевно.

Побічною дієюбуває алергія, прискорене серцебиття. У пацієнта може паморочитися в голові, спостерігається сильне нервове збудження, починається мігрень.

При передозуванні можливі збої у сечостатевій сфері, набряк легенів. Виникають алергічні реакції у вигляді кропив'янки, можливий анафілактичний шок.

У деяких випадках розпочинається тромбоз периферичних судин.

Взаємодія з іншими ліками

Не слід поєднувати з тіамін бромідом. Не можна використовувати одночасно з рибофлавіном та розводити разом з піридоксином.

Якщо здійснювати лікування одночасно з антибіотиками, наприклад, неоміцином, тетрацикліном, то вітамін В12 гірше всмоктуватиметься.

Взаємодія з алкоголем

Зберігання, відпустка з аптек

Відпускається за виписаним лікарем рецептом.

Зберігати слід у прохолодному та темному місці.

Аналоги

Ціанокобаламін-Дарниця

Форма випуску: розчин для ін'єкцій, що містить від 0,2 до 0,5 мг ціанокобаламіну. Показання: анемія, мігрень, невралгія трійчастого нерва, церебральний параліч, хвороба Дауна. Використовується на лікування новонароджених після інфекції, використовується при псоріазі тощо. буд. Ціна починається від 23 рублів за упаковку.

Ціанокобаламін - Віал

Розчин для ін'єкцій, що застосовується для лікування анемії, гепатиту на хронічній стадії, цирозу. Використовується для лікування алкоголізму, лікує шкірні захворювання, застосовується при хворобі Дауна. Застосовується при стресі, дієтах та хворобах нирок. Ціна починається від 27 рублів.

Ціанокобаламін Буфус

Ампули з рідиною рожевого відтінку. Застосовуються при анемії для лікування невралгії. Застосовується для лікування променевої хвороби. Ціна починається від 35 рублів.

Медивітан

Випускається у двох формах: розчин один (склад: гідрохлорид піридоксину, ціанокобаламін); розчин два (склад: фолієва кислота та води для ін'єкцій). Використовується для насичення організму вітамінами у разі дефіциту корисних речовин.

Ціна на препарат починається від 1595 рублів.

Нейровитан

Пігулки рожево-жовтогарячого відтінку з оболонкою. Ліки допомагають при невралгії, невриті, люмбаго, цирозі, гестозі, дефіциті вітамінів під час виношування плода. Ціна за упакування починається від 450 рублів.

Відгуки

В основному відгуки про лікарський засіб позитивні. Після курсу застосування багато хто відзначає підвищення гемоглобіну, що підтверджують зроблені аналізи крові. Люди, які приймають вітамін В12, поліпшується настрій, зникають порушення сну, зменшуються болі при нервових захворюваннях.

Крім того, ампули речовини нерідко застосовуються для лікування волосся.

Багато жінок, які застосовують цю речовину для лікування волосся, відзначають їх швидкий рістта зменшення випадання.

Висновок

Вітамін В12 в ампулах – це ефективний лікарський засіб, що покращує обмін речовин, зменшує болі при травмах нервів, невралгії, міозиті та успішно лікує шкірні хвороби, допомагає при паралічі. Але варто пам'ятати, що не потрібно наражати своє здоров'я на небезпеку, використовуючи його без призначення лікаря. В іншому випадку можна не відновити своє здоров'я, а негативно вплинути на згортання крові та утворення тромбів.

Ліки приймаються тільки за рецептом лікаря та у зазначеному дозуванні.

Залишити свій відгук

Вітамін В12 є дуже важливою речовиною для здоров'я мозку, нервової системи, синтезу ДНК та формування кров'яних клітин. По суті, це – їжа для мозку. Його вживання є ключовим у будь-якому віці, але особливо при старінні організму – дефіцит вітаміну В12 пов'язаний із когнітивними порушеннями. Навіть помірна недостатність може призвести до зниження розумових здібностей та хронічної втоми. Один з найважливіших вітамінів для вегетаріанців, оскільки найбільше його міститься у продуктах тваринного походження.

Також відомий як: кобаламін, ціанокобаламін, гідроксокобаламін, метилкобаламіл, кобамамід, зовнішній фактор Касла.

Історія відкриття

У 1850-х роках англійський лікар описав смертельну форму анемії, приписавши їй зв'язок з патологічною слизовою оболонкою шлунка і з відсутністю шлункової кислоти. У пацієнтів спостерігалися симптоми анемії, запалення язика, оніміння шкіри та аномальна хода. Жодного лікування цієї хвороби не було, і вона була незмінно смертельною. Пацієнти були виснажені, госпіталізовані та не мали надії на лікування.

У Джорджа Річарда Мінота, доктора медичних наук з Гарварда, виникла ідея, що пацієнтам можуть допомогти речовини, що містяться в їжі. В 1923 Майнот об'єднався з Вільямом Перрі Мерфі, засновуючи свої дослідження на попередній роботі Джорджа Уіппла. У цьому дослідженні собак доводили до стану анемії, потім намагалися визначити, які продукти відновлюють еритроцити. Ефективними були овочі, червоне м'ясо, і особливо печінка.

У 1926 році на з'їзді в Атлантік-Сіті Майнот і Мерфі повідомили про сенсаційне відкриття – 45 пацієнтів з перніціозною анемією було виліковано завдяки прийому великої кількості сирої печінки. Клінічне поліпшення було очевидним, і зазвичай наставало протягом 2 тижнів. За це Майнот, Мерфі та Уіппл отримали Нобелівську премію з медицини у 1934 році. Через три роки Вільям Касл, також учений з Гарварда, виявив, що захворювання пов'язане з якимось фактором у шлунку. Люди з віддаленим шлунком часто вмирали від перніціозної анемії, а вживання печінки не допомагало. Цей фактор, присутній у слизовій оболонці шлунка, був названий «внутрішнім» і був необхідним для нормального поглинання зовнішнього фактора з їжі. «Внутрішній фактор» був відсутній у пацієнтів із перніціозною анемією. У 1948 році «зовнішній фактор» був ізольований у кристалічній формі з печінки та опублікований Карлом Фолкерсом та його співробітниками. Його назвали вітаміном B12.

У 1956 році британський хімік Дороті Ходжкін описала структуру молекули вітаміну В12, за що отримала Нобелівську премію з хімії у 1964 році. У 1971 році органічний хімік Роберт Вудворд оголосив про успішний синтез вітаміну через десять років спроб.

Смертельне захворювання тепер можна легко вилікувати шляхом ін'єкцій чистого вітаміну B12 і без побічних ефектів. Пацієнти повністю одужували.

Вказано орієнтовну наявність (мкг/100 г) вітаміну:

Добова потреба у вітаміні В12

Норма споживання вітаміну В12 визначається комітетами харчування в кожній країні і коливається в межах від 1 до 3 мікрограм на день. Наприклад, норма, встановлена ​​Радою з продовольства та харчування США в 1998 році виглядає так:

У 1993 році Європейським Комітетом з Харчування було встановлено норму вживання вітаміну В12 на день:

Потреба у вітаміні В12 зростає у таких випадках:

• у людей похилого віку часто знижується секреція соляної кислоти в шлунку (що призводить до зниження абсорбції вітаміну В12), а також збільшується кількість бактерій у кишечнику, через що може знизитися рівень вітаміну, доступного організму;
• при атрофічному гастриті знижується здатність організму засвоювати природний вітамін В12 із їжі;
• при злоякісній (перніціозній) анемії в організмі відсутня речовина, що допомагає абсорбувати В12 із стравоходу;
• при гастроінтеральних операціях (наприклад, усіченні шлунка або його видаленні) організм втрачає клітини, що виділяють соляну кислоту і містять внутрішній фактор, що сприяє засвоєнню В12;
• у людей, які дотримуються дієти, що не містить продуктів тваринного походження; а також у немовлят, які годують матері яких дотримуються вегетаріанства або веганства.

У всіх випадках у організмі може виникнути дефіцит вітаміну В12, здатний призвести до дуже серйозних наслідків. Для профілактики та лікування таких станів лікарі призначають прийом синтетичного вітаміну перорально або у вигляді ін'єкцій.

Фізико-хімічні властивості вітаміну В12

Насправді вітамін В12 – це ціла група речовин, що містять кобальт. До неї входять ціанокобаламін, гідроксокобаламін, метилкобаламін та кобамамід. В організмі людини найактивніший саме ціанокобаламін. Цей вітамін вважається найскладнішим за структурою, порівняно з іншими вітамінами.

Ціанокобаламін має темно-червоний колір, що зустрічається у вигляді кристалів або порошку. Не має запаху чи кольору. Розчиняється у воді, стійкий до дії повітря, але руйнується під дією ультрафіолетових променів. Вітамін В12 дуже стабільний при високих температурах(температура плавлення ціанокобаламіну – від 300°C), але втрачає активність у дуже кислому середовищі. Розчиняється також в етанолі та метанолі. Оскільки вітамін В12 водорозчинний, організму завжди потрібно отримувати достатню кількість. На відміну від жиророзчинних вітамінів, які зберігаються в жирових тканинах і поступово використовуються нашими органами, водорозчинні вітаміни виводяться з тіла, як тільки була отримана доза понад добову норму.

Схема влучення В12 у кров:

Вітамін В12 бере участь у формуванні генів, захищає нерви та допомагає у метаболізмі. Однак для того, щоб цей водорозчинний вітамін функціонував належним чином, він має бути адекватно спожитий та поглинений. Цьому сприяють різноманітні фактори.

У їжі вітамін В12 з'єднаний з певним білком, який під впливом шлункового соку та пепсину розчиняється у шлунку людини. Коли B12 звільняється, до нього приєднується сполучний білок і захищає його, поки транспортується в тонку кишку. Як тільки вітамін виявляється у кишечнику, речовина, яку називають «внутрішнім фактором В12», відокремлює вітамін від білка. Це дозволяє вітаміну В12 потрапити в кров та виконувати свої функції. Для того, щоб В12 був правильно поглинений організмом, шлунок, тонка кишка та підшлункова залоза мають бути здоровими. Крім того, у шлунково-кишковому тракті має вироблятися достатня кількість внутрішнього фактора. Вживання великої кількості алкоголю також може вплинути на абсорбцію вітаміну В12, оскільки зменшується вироблення шлункової кислоти.

Корисні властивості та його вплив на організм

Взаємодія з іншими елементами

У той час як численні захворювання та ліки можуть негативно впливати на ефективність вітаміну B12, певні поживні речовини, навпаки, можуть підтримати його ефект або навіть у цілому зробити його можливим:

• фолієва кислота: ця речовина є безпосереднім «партнером» вітаміну В12 Він відповідає за перетворення фолієвої кислоти назад на її біологічно активну форму після різних реакцій - іншими словами він реактивує її. Без вітаміну B12 організм швидко страждає від функціональної недостатності фолієвої кислоти, тому що вона залишається в нашому організмі у непридатній для нього формі. З іншого боку, вітамін B12 також вимагає наявність фолієвої кислоти: в одній з реакцій, фолієва кислота (конкретніше - метилтетрагідрофолат) виділяє метильну групу для вітаміну B12. Потім метилкобаламін переходить у метильну групу до гомоцистеїну, внаслідок чого він перетворюється на метіонін.
• біотин: друга біологічно активна форма вітаміну B12, аденозилкобаламін, вимагає біотину (також відомого як вітамін B7 або вітамін H) та магнію, щоб виконати свою важливу функцію мітохондріях. У разі дефіциту біотину може виникнути ситуація, коли є достатня кількість аденозилкобаламіну, але він марний, оскільки його партнери з реакції не можуть бути сформовані. У цих випадках симптоми дефіциту вітаміну B12 можуть виникати, хоча рівень B12 у крові залишається нормальним. З іншого боку, аналіз сечі дефіцит вітаміну B12 показує, хоча насправді його немає. Додатковий прийом вітаміну B12 також не призвів би до припинення відповідних симптомів, оскільки вітамін B12 просто залишається неефективним через дефіцит біотину. Біотин дуже чутливо реагує на вільні радикали, тому отримання додаткового біотину стає необхідним у випадках стресу, тяжких занять спортом та хвороб.
• кальцій: всмоктування вітаміну В12 у кишечнику за допомогою внутрішнього фактора безпосередньо залежить від кальцію. У випадках дефіциту кальцію, цей метод абсорбції стає надзвичайно обмеженим, що може призвести до невеликого дефіциту вітаміну B12. Прикладом цього є прийом метафеніну – ліки від діабету, які знижують рівень кальцію в кишечнику настільки, що багато пацієнтів розвивають дефіцит В12. Однак, як показали дослідження, це може бути компенсовано одночасним введенням вітаміну B12 та кальцію. В результаті нездорового харчування багато людей страждають від підвищеної кислотності. Це означає, що більшість спожитого кальцію використовується для нейтралізації кислоти. Таким чином, надмірна кислотність у кишечнику може призводити до проблем абсорбції B12. Нестача вітаміну D може призвести до дефіциту кальцію. У цьому випадку радять приймати вітамін В12 із кальцієм, щоб оптимізувати швидкість поглинання внутрішнього фактора.
• вітаміни В2 та В3: вони сприяють перетворенню вітаміну В12 після того, як він перетворюється на його біоактивну коферментну форму.

Засвоюваність вітаміну В12 з іншими продуктами

Продукти з високим вмістом вітаміну В12 корисно вживати із чорним перцем. Піперін - речовина, що міститься в перці - допомагає організму засвоїти В12. Як правило, йдеться про м'ясні та рибні страви.

Дослідження показують, що споживання правильного співвідношення фолієвої кислоти та B12 може покращити здоров'я, зміцнити серце та знизити ризик розвитку хвороби Альцгеймера; однак, якщо кислоти занадто багато, це може завадити поглинанню B12 і навпаки. Таким чином, підтримання оптимальної кількості кожного з них є єдиним способом запобігти виникненню дефіциту. Фолієвою кислотою багаті листова зелень, квасоля і броколі, а B12 зустрічається в основному в продуктах тваринного походження, таких як риба, органічне та пісне м'ясо, молочні продукти та яйця. Спробуйте їх поєднувати!

Натуральний В12 чи харчові добавки?

Як і будь-який інший вітамін, В12 найкраще отримувати із натуральних джерел. Існують дослідження про те, що синтетичні харчові добавки можуть зашкодити організму. До того ж, тільки лікар може визначити точну кількість тієї чи іншої речовини, необхідної для здоров'я та гарного самопочуття. Тим не менш, у деяких випадках без синтетичних вітамінів не обійтись.

У дієтичних добавках вітамін B12 зазвичай присутній у вигляді ціанокобаламіну, форми, яку організм легко перетворює на активні форми метилкобаламіну та 5-дезоксиаденозилкобаламіну. Дієтичні добавки можуть також містити метилкобаламін та інші форми вітаміну В12. Існуючі докази не показують жодної різниці між формами щодо поглинання або біодоступності. Однак здатність організму поглинати вітамін B12 із харчових добавок значною мірою обмежується здатністю внутрішнього фактора. Наприклад, лише близько 10 мкг із 500 мкг пероральної добавки фактично поглинається. здоровими людьми.

Про додаткове споживання вітаміну В12 особливо потрібно задуматися вегетеріанцям та веганам. Дефіцит В12 серед вегетаріанців залежить переважно від типу дієти, якої вони дотримуються. Найбільшого ризику схильні вегани. Деякі продукти із зернових культур, збагачені B12, є гарним джерелом вітаміну і часто містять понад 3 мкг B12 на кожні 100 грамів. Крім того, деякі марки харчових дріжджів та пластівців збагачені вітаміном B12. Різноманітні соєві продукти, включаючи соєве молоко, тофу та замінники м'яса, також містять синтетичний В12. Важливо дивитися на склад продукту, оскільки не всі вони збагачені B12, а кількість вітаміну може змінюватись.

Різні формули для немовлят, у тому числі на основі сої, збагачені вітаміном B12. У новонароджених, які отримують формулу, рівень вітаміну В12 вищий, ніж у дітей на грудному вигодовуванні. В той час, як виключно грудне годуваннярекомендується протягом перших 6 місяців життя дитини, додавання вітамінізованої формули з вітаміном B12 у другій половині дитинства може бути досить корисним.

• Переконайтеся, що у вашому раціоні є надійне джерело вітаміну В12, таке як збагачені продукти або біологічно активні добавки. Як правило, недостатньо споживати лише яйця та молочні продукти.
• Попросіть вашого лікаря перевіряти ваш рівень В12 один раз на рік.
• Переконайтеся, що рівень вітаміну В12 в нормі до і під час вагітності, а також, якщо ви дотримуєтеся грудного вигодовування.
• Літні вегетаріанці, особливо вегани, можуть потребувати більш високих доз B12 через проблеми, пов'язані з віком.
• Вищі дози, ймовірно, знадобляться людям, які вже відчувають дефіцит. Згідно з даними професійної літератури, для лікування людей з нестачею вітаміну В12 використовуються дози від 100 мкг на добу (для дітей) до 2000 мкг на добу (для дорослих).

Наступна таблиця містить список продуктів, які можуть входити до вегетаріанської та веганської дієти і відмінно підходять для підтримки нормального рівня B12 в організмі:

Застосування в офіційній медицині

Переваги вітаміну В12 для здоров'я:

• Можливий превентивний ефект від ракових захворювань: дефіцит вітаміну призводить до проблем із метаболізмом фолієвої кислоти. В результаті ДНК не може належним чином відтворюватися і отримує пошкодження. Експерти вважають, що пошкоджена ДНК може безпосередньо сприяти утворенню раку. Добавка вітаміну B12 до раціону поряд з фолієвою кислотою досліджується як спосіб допомогти запобігти і навіть лікувати певні види раку.
• Сприяє здоров'ю мозку: було помічено, що низький рівень вітаміну B12 збільшує ризик розвитку хвороби Альцгеймера у чоловіків і жінок похилого віку. B12 допомагає підтримувати низький рівень гомоцистеїну, який може грати роль розвитку хвороби Альцгеймера. Він також важливий для концентрації уваги, може допомогти зменшити симптоми СДВГ та погану пам'ять.
• Може запобігти депресії: численні дослідження продемонстрували кореляцію між депресією та дефіцитом вітаміну B12. Цей вітаміннеобхідний синтезу нейротрансмиттера, що з регуляцією настрою. В одному з досліджень, опублікованому в «Американському журналі психіатрії», було вивчено стан 700 жінок з обмеженими можливостями, старше 65 років. Дослідники виявили, що жінки з дефіцитом вітаміну B12 вдвічі частіше страждають від депресії.
• Профілактика анемії та здорове кровотворення: вітамін В12 необхідний для здорового виробництва еритроцитів, нормальних за розміром та зрілістю. Незрілі, а також невідповідні за розміром червоні кров'яні тільця можуть призвести до нижчого рівня кисню в крові, загальних симптомів слабкості та виснаження.
• Підтримка оптимального рівня енергії: як один із вітамінів В групи, вітамін В12 допомагає перетворювати білки, жири та вуглеводи на «паливо» для нашого організму. Без нього люди часто відчувають хронічну втому. Вітамін B12 також необхідний для передачі сигналів нейротрансмітера, який допомагає м'язам стискатися та підтримує рівень енергії протягом дня.

Вітамін В12 лікарської формиможе призначатися у таких випадках:

• при спадковому дефіциті вітаміну (хвороба Іммерслуда-Грасбека). Призначається як ін'єкцій, спочатку протягом 10 днів, та був протягом усього життя щомісяця. Така терапія ефективна для людей із порушенням абсорбції вітаміну;
• при злоякісній анемії. Як правило, у вигляді ін'єкцій, пероральних чи назальних препаратів;
• при дефіциті вітаміну В12;
• при отруєнні ціанідом;
• при високому рівні гомоцистеїну у крові. Приймається у поєднанні з фолієвою кислотою та вітаміном В6;
• при віковому захворюванні очей, що називається віковою макулярною дегенерацією;
• при ураженні шкіри оперізуючим лишаєм. Крім зняття шкірних симптомів, вітамін В12 також, можливо, знімає біль та свербіння при даному захворюванні;
• при периферичній нейропатії.

У сучасній медицині найбільш поширені три синтетичні форми вітаміну В12 – ціанокобаламін, гідроксокобаламін, кобабмамід. Перший застосовується у вигляді внутрішньовенних, внутрішньом'язових, підшкірних або інтралюмбальних ін'єкцій, а також як таблеток. Гідроксокобаламін можна вводити тільки під шкіру або м'язи. Кобамамід застосовується шляхом уколів у вену або м'язи, або приймається перорально. Він є найбільш швидкодіючим із трьох видів. Крім цього, ці препарати існують у вигляді порошків або готових розчинів. І, безперечно, вітамін В12 часто входить до складу мультивітамінних препаратів.

Використання вітаміну В12 у народній медицині

Народна медицина, в першу чергу, радить приймати продукти, багаті на вітамін В12 при анемії, слабкості, почутті хронічної втоми. Такими продуктами є м'ясо, кисломолочні продукти, печінка.

Існує думка, що вітамін В12 може мати позитивну дію при псоріазі та екземі. Тому, народні лікарі радять використовувати мазі та креми, до складу яких входить В12, зовнішньо та у вигляді курсів лікування.

Вітамін В12 в останніх наукових дослідженнях

• Вчені з Норвезького Інституту Науки та Технології визначили, що нестача вітаміну В12 при вагітності пов'язана з підвищенням ризику передчасних пологів. У дослідженні брали участь 11216 вагітних жінок із 11 країн. Передчасні пологи та недостатня вага плода є причиною третини майже з 3 мільйонів смертей новонароджених щороку. Дослідники визначили, що результати залежали також від країни проживання матері плода – так, високий рівень В12 асоціювався з високим коефіцієнтом ваги дитини при народженні в країнах низького та середнього достатку, але не відрізнявся у країнах із високим рівнем проживання. Проте, завжди дефіцит вітаміну був із ризиком передчасних пологів .
• Дослідження, проведене на базі Університету Манчестера, показує, що додавання високих доз деяких вітамінів до традиційного лікування – особливо вітамінів В6, В8 та В12 – можуть значно знизити симптоми шизофренії. Такі дози знижували психічні симптоми, тоді як невисока кількість вітамінів була неефективною. Крім того, було зазначено, що вітаміни групи В найкорисніші на ранніх стадіях захворювання.
• Норвезькі вчені з'ясували, що низький рівень вітаміну В12 у немовлят пов'язаний із подальшим зниженням когнітивних здібностей дітей. Дослідження було проведено серед непальських дітей, оскільки дефіцит вітаміну В12 дуже поширений у країнах Південної Азії. Рівень вітаміну був спочатку виміряний у новонароджених (віком від 2 до 12 місяців), а потім у цих же дітей через 5 років. Діти, у яких рівень В12 був нижчий, гірше справлялися з такими тестами, як складання пазла, розпізнавання літер та інтерпретація емоцій інших дітей. Дефіцит вітаміну найчастіше був викликаний недостатнім споживанням продуктів тваринного походження у зв'язку з низьким рівнем життя в країні.
• Перше своєрідне довгострокове дослідження, проведене Центром Дослідження Раку на базі Державного УніверситетуОгайо показує, що тривале вживання харчових добавок вітамінів В6 і В12 призводить до підвищеного ризику раку легенів у чоловіків, що палять. Дані були зібрані у понад 77 тисяч пацієнтів, які приймали 55 мікрограмів вітаміну В12 щодня протягом 10 років. Усі учасники перебували у віковій групі від 50 до 76 років та були зареєстровані для участі у дослідженні між 2000 та 2002 роками. У результаті спостережень було виявлено, що у чоловіків, що палять, ризик розвитку раку легень був у чотири рази вищим, ніж у тих, хто не приймав В12.
• Нещодавнє дослідження передбачає, що вживання деяких вітамінів, таких як В12, D, коензиму Q10, ніацину, магнезії, рибофлавіну або карнітину може мати терапевтичний ефект при нападах мігрені. Ця нейроваскулярна хвороба торкається 6% чоловіків і 18% жінок по всьому світу і є дуже важким станом. Деякі вчені заявляють, що вона може виникати через нестачу антиоксидантів або дисфункції мітохондрій. Внаслідок цього, дані вітаміни та мікроелементи, маючи антиоксидантні властивості, можуть покращити стан хворого та зменшити симптоми захворювання.

Використання вітаміну В12 у косметології

Вважається, що вітамін В12 благотворно впливає на стан волосся. Застосовуючи ціанокобаламін зовнішньо, ви можете надати гарний блиск і силу вашому волоссю. Для цього радять використати аптечний вітамінВ12 в ампулах, додаючи його в маски - як натуральні (на основі олій та натуральних продуктів), так і покупні. Наприклад, користь шевелюрі принесуть такі маски:

• маска, у складі якої містяться вітаміни В2, В6, В12 (з ампул), масло мигдалю та масло лопуха (по столовій ложці), 1 сире куряче яйце. Всі інгредієнти змішуються та наносяться на волосся на 5-10 хвилин;
• суміш вітаміну В12 (1 ампула) та 2 столових ложок червоного перцю. З такою маскою потрібно бути надзвичайно обережним та наносити її тільки на коріння волосся. Вона зміцнить коріння та прискорить ріст волосся. Тримати її потрібно не більше 15 хвилин;
• маска з вітаміном В12 з ампули, чайною ложкою касторової олії, чайною ложкою рідкого меду та 1 сирим курячим жовтком. Дану маску можна змивати через годину після нанесення;

Позитивний ефект вітаміну В12 спостерігається при його застосуванні на шкіру. Вважається, що він допомагає розгладити перші зморшки, надати тонус шкірі, оновити її клітини і захистити від шкідливого впливу зовнішнього середовища. Косметологи радять використовувати аптечний вітамін В12 з ампули, змішуючи його з жирною основою – чи то масло, сметана чи вазелін. Ефективною масою, що омолоджує, є маска з рідкого меду, сметани, курячого яйця, ефірної олії лимона, з додаванням вітамінів В12 і В12 і соку алое віра. Така маска наноситься на особу на 15 хвилин, 3-4 рази на тиждень. В цілому, вітамін В12 для шкіри добре поєднується з косметичними оліями та вітаміном А. Проте перед застосуванням будь-якої косметичної речовини варто провести тест на наявність алергії або небажаної реакції шкіри.

Використання вітаміну В12 у тваринництві

Як і в людини, у деяких тварин в організмі виробляється внутрішній фактор, необхідний абсорбції вітаміну. Такими тваринами є мавпи, свині, щури, корови, тхори, кролі, хом'яки, лисиці, леви, тигри та леопарди. Внутрішній фактор не був виявлений у морських свинок, коней, овець, птахів та деяких інших видів. Відомо, що у собак лише невелика кількість фактора виробляється у шлунку – основна частина його знаходиться у підшлунковій залозі. Чинники, що впливають на засвоєння вітаміну В12 у тварин – дефіцит білка, заліза, вітаміну В6, видалення щитовидної залози, підвищена кислотність Зберігається вітамін в основному в печінці, а також нирках, серці, мозку та селезінці. Як і в людини, вітамін виводиться із сечею, а у жуйних тварин – головним чином із екскрементами.

Собаки рідко мають ознаки дефіциту вітаміну В12, тим не менш, він потрібен їм для нормального зростаннята розвитку. Найкращими джерелами В12 є печінка, нирки, молоко, яйця та риба. Крім цього, більшість готових кормів вже збагачені необхідними вітамінами та мінералами, у тому числі і В12.

Котам необхідно близько 20 мкг вітаміну В12 на кілограм ваги для підтримання нормального зростання, вагітності, лактації та рівня гемоглобіну. Як показують дослідження, кошенята можуть не отримувати вітамін В12 протягом 3-4 місяців без помітних наслідків, після чого їх зростання та розвиток значно сповільнюється до повної зупинки.

Головним джерелом вітаміну В12 для жуйних тварин, свиней та птиці є кобальт, присутній у ґрунті та кормах. Нестача вітаміну проявляється у уповільненні росту, слабкому апетиті, слабкості, нервових захворюваннях.

Використання вітаміну В12 у рослинництві

Протягом багатьох років вчені намагаються знайти спосіб отримувати вітамін В12 із рослин, тому що головним його природним джерелом є продукти тваринного походження. Деякі рослини здатні вбирати вітамін через коріння і таким чином збагачуватися ним. Наприклад, зерна ячменю або шпинат містили значну кількість вітаміну В12 після додавання добрива до ґрунту. Таким чином, завдяки таким дослідженням, розширюються можливості для людей, які не можуть отримувати достатньої кількості вітаміну з його природних джерел.

Міфи про вітамін В12

• Бактерії у ротовій порожнині або гастроінтеральному тракті самостійно синтезують достатню кількість вітаміну В12. Якби це було правдою, дефіцит вітаміну був би настільки поширений. Отримати вітамін можна тільки і продуктів тваринного походження, штучно збагачених продуктів чи харчових добавок.
• Достатню кількість вітаміну В12 можна отримати з ферментованих соєвих продуктів, пробіотиків або водоростей (наприклад, спіруліни). Насправді, ці продукти не містять вітамін В12, а вміст його у водоростях дуже спірний. Навіть присутній у спіруліні, це активна форма вітаміну В12, необхідна організму людини.
• Для того, щоб розвинулася нестача вітаміну В12, потрібно від 10 до 20 років.Насправді, дефіцит може розвинутись досить швидко, особливо при різкій зміні дієти, наприклад, при переході у вегетаріанство або веганство.

Протипоказання та застереження

Ознаки нестачі вітаміну В12

Клінічні випадки дефіциту вітаміну В12 зустрічаються дуже рідко, і в більшості випадків вони обумовлені серйозними порушеннями метаболізму, захворюваннями або повною відмовою від продуктів, які містять вітамін. Визначити, чи є у вашому організмі нестача речовини може лікар, провівши спеціальні дослідження. Тим не менш, якщо рівень В12 у сироватці крові наближається до мінімального, можуть виникати деякі симптоми та відчуття дискомфорту. Найбільш складним у цій ситуації є визначити, чи дійсно вашому організму не вистачає вітаміну В12, тому що його дефіцит може маскуватися під багато інших захворювань. Симптомами нестачі вітаміну В12 можуть бути:

• дратівливість, підозрілість, зміна особистості, агресія;
• апатія, сонливість, депресія;
• деменція, зниження інтелектуальних здібностей, погіршення пам'яті;
• у дітей – затримка у розвитку, прояви аутизму;
• незвичайні відчуття в кінцівках, тремор, втрата відчуття положення тіла;
• слабкість;
• зміни зору, ураження очного нерва;
• нетримання;
• проблеми серцево-судинної системи (ішемічні атаки, інсульт, інфаркт міокарда);
• глибокий тромбоз вен;
• хронічна втома, часті застудні захворювання, втрата апетиту

Як видно, дефіцит вітаміну В12 може "маскуватися" під багато захворювань, а все тому, що він грає дуже важливу роль у функціонуванні мозку, нервової системи, імунітету, кровоносної системи та формуванні ДНК. Саме тому необхідно під медичним контролем перевіряти рівень В12 в організмі та консультуватися зі спеціалістом з приводу відповідних видів лікування.

Вважається, що вітамін В12 має дуже низький потенціал токсичності, тому медициною не встановлено прикордонний рівень вживання та ознаки надлишку вітаміну. Існує думка, що надлишок вітаміну В12 самостійно виводиться із організму.

Взаємодія з лікарськими препаратами

Деякі ліки можуть впливати рівень вітаміну В12 в організмі. Такими препаратами є:

• хлорамфенікол (хлороміцетин), бактеріостатичний антибіотик, що впливає на рівень вітаміну В12 у деяких пацієнтів;
• препарати, що використовуються для лікування виразки шлунка і рефлюксу, можуть перешкоджати всмоктування В12, уповільнюючи вивільнення шлункової кислоти;
• метформін, який використовується для лікування діабету.

Якщо ви приймаєте ці або будь-які інші препарати на регулярній основі, необхідно проконсультуватися з лікарем щодо їх впливу на рівень вітамінів та мінералів у вашому організмі.

Джерело

Передрук матеріалів

Заборонено використання будь-яких матеріалів без нашої попередньої письмової згоди.

Правила безпеки

Адміністрація не несе відповідальності за спробу застосування будь-якого рецепту, поради чи дієти, а також не гарантує, що вказана інформація допоможе та не зашкодить особисто Вам. Будьте розсудливі та завжди консультуйтеся з відповідним лікарем!

Вітаміни потрібні для здоров'я людини. Особливу групу займають вітаміни групи B, що продаються в аптеці у вигляді ампул, які навіщо не застосовують. Вони добре себе зарекомендували як лікувальні, і як косметологічні засоби.

Вітаміни групи B включають 12 елементів, кожен з яких робить свій сприятливий вплив на організм.

Усі вітаміни цієї групи представлені у таблиці:

Вітаміни групи B в ампулах: показання до застосування

Вітамін B в ампулах, для чого застосовують уколотерапію, зазвичай призначають при необхідності швидко наситити організм вітамінами.

Внутрішньом'язові ін'єкції допомагають у лікуванні наступних захворювань та станів:

Розглянуті медикаменти у рідкій формі використовуються й у косметологічних цілях. Їх додають до шампунів та бальзамів, для покращення ефективності впливу таких засобів. При змішуванні з природними інгредієнтами та різними оліями, вітаміни групи B використовують для особи, що сприяє омолодженню шкірних покривів, загальному покращенню їхнього стану.

Застосування рідких вітамінів як лікувальних або косметологічних засобів рекомендується узгоджувати зі спеціалістами, щоб уникнути негативних наслідків.

Вітамін B в ампулах: назви препаратів

В аптеках представлений широкий вибір медикаментів, що містять вітаміни групи B. В ампулах можуть бути окремі елементи або їх поєднання. Серед представленого асортименту є російські та зарубіжні медикаментозні засоби.

Серед комбінованих, що містять кілька вітамінів - B1, 6, 12, російських препаратів можна виділити такі:

Серед зарубіжних комбінованих засобів найбільш відомі такі:

• Мільгамма;
• Нейробіон;
• Нейрорубін;
• Бевіплекс - B1, 2, 3, 5, 6, 12.

Серед однокомпонентних медикаментів в ампулах, для чого застосовуються ці вітаміни групи B, буде розглянуто далі, найбільш популярними є:

• Тіамін - B1;
• Пантотенова кислота – B5;
• Піридоксин – В6;
• Ціанокобаламін – B12.

Вітамін B в ампулах: інструкція із застосування.

Щоб отримати максимум користі від вітаміну B в ампулах, потрібно не тільки знати, для чого він застосовується, але і як правильно його використовувати.

Вітамін B1 в ампулах: інструкція із застосування.

Вітамін B1 є водорозчинним, його призначають у таких випадках:

Розглянутий вітамін вводять внутрішньовенно та внутрішньом'язово.

Дозування призначають індивідуально, інструкція наводить такі рекомендації:

• для жінок 5 мг, під час виношування дитини 9 мг, під час лактації 10 мг;
• для чоловіків – 1 мг;
• для людей похилого віку 3 мг.

У профілактичних цілях можна вживати медикамент внутрішньо по 5-10 мг, у своїй добова норма має перевищувати 50 мг.

Вітамін B6 в ампулах: як застосовувати

Розглянутий засіб вводять внутрішньом'язово або внутрішньовенно. Кількість медикаменту визначається захворюванням. Зазвичай прописують по 100-200 мг/добу, курс терапії досягає 25 днів. При необхідності уколи повторюють через 2-3 місяці.

Вітамін B5 в ампулах: як застосовувати

Вітамін B5 прийнято призначати у таких випадках:

Нерідко цей засіб призначається майбутнім матерям при сильно вираженому токсикозі.

Вітамін B5 в ампулах призначають для внутрішнього прийому, для введення внутрішньом'язово або внутрішньовенно. Звичайна кількість медикаменту для дорослих людей становить 0,1-0,2 г 2-4 рази на день, для малюків (до 3 років) – до 0,1 г, у віці до 14 років – до 0,2 г 2 рази на день день.

Вітамін B12 в ампулах: інструкція із застосування.

Ціанокобаламін лікарі включають у терапію наступних недуг:

Також вітамін B12 призначається при алкоголізмі, як підтримуюча терапія при дієтах.

Розглянутий засіб можна використовувати перорально, внутрішньовенно, внутрішньом'язово та підшкірно. Дозування вибирається відповідно до захворювання.

При неврологічних станах призначають 200-400 мкг 2-4 рази на місяць.Для підтримки печінки – 30-60 мкг/добу. При анемії – 30-100 мкг 2-3 рази на тиждень. Для усунення дефіциту вітаміну виробляють ін'єкції по 1 мкг щодня, тривалість терапії становить 1-2 тижні.

Як профілактичний вплив B12 вводять по 1 мкг 1 раз на міс.

Вітаміни B в ампулах для волосся: інструкція застосування

Вітаміни групи B в ампулах здатні позитивно впливати на волосся, для чого вони і застосовуються у складі різних масок. Також рекомендується додавати кілька крапель засобу до шампунів або бальзами. Можна розглянутий медикамент у невеликій кількості наносити в чистому вигляді на вимите волосся.

Маска для волосся з вітамінами в ампулах

Як використовувати вітамін B в ампулах для обличчя

Для шкіри обличчя дуже корисний вітамін B в ампулах, навіщо застосовують його косметологи. Ці речовини сприяють омолодження епідермісу, поліпшення кольору, загоєнню запалень.

Проте ефективні маски можна зробити самостійно:

1. Взяти по 1 ампулі ціанокобаламін (B12) та тіаміну (B1), 20 г сметани (20%), 50 г сиру для малюків, 1 ч. л. меду, 1 ампулу алое, 10 кап. лимонного соку, яйце. Суміш завдати на 15 хв, використовувати курсом 2 тижні.
2. Вазелін 7 г, ланолін водний 12 г, віск натуральний 5 г – розплавити на водяній бані, при цьому додати персикову олію (1 ст. л.), буру (0,5 г), окис цинку (2 г). Поступово влити 1,5 ст. л. води, все перемішати і додати по 1 ампулі вітаміну B12 та A. Тримати маску 30 хв, змивати теплою водою.
3. Половину банана розім'яти, додати|добавляти| 1 ст. л. сметани та 1-2 ампули вітаміну B6. Нанести на шкіру, залишити на 20 хв. Спочатку суміш забирається рушником, а потім залишки змиваються водою.

Вітаміни групи B: протипоказання

Основним протипоказанням до застосування цих засобів є особистісна непереносимість компонентів. Це може стати причиною алергічної реакції, тому перед застосуванням рекомендується проводити тест: на зап'ясті поміщають невелику кількість вітаміну, якщо неприємних симптомів не з'являється, то вітамін придатний для вживання.

Крім того, лікарі звертають увагу на те, що потрібно дотримуватися зазначених дозувань, щоб уникнути інтоксикації та гіпервітамінозу.

Вітамін B в ампулах (для чого застосовують було розглянуто у статті) корисний для краси та організму в цілому. Комплекси використовують не тільки в терапевтичних цілях, а й у косметологічних, покращуючи здоров'я волосся, шкіри та нігтів.

Відео про вітаміни групи В

Вітаміни групи В:

Про найголовніше: Вітаміни групи В: