Катехизис отче наш молитва Господня. Дослівний переклад молитви Отче Наш з арамейської - Чарівна Душа - LiveJournal. Тлумачення молитви Отче наш святителя Іоанна Златоуста

"Отче нашпо-церковнослов'янськи, по-російськи, по-грецьки, по-латині, по-англійськи. Пояснення молитви та її використання у повсякденному житті...

***

Отче наш, що Ти на небесах! Нехай святиться ім'я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, бо на небі та на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і залиши нам борги наші, як і ми залишаємо боржником нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.

Господь Вседержитель (Пантократор). Ікона

***

"Отче наш, що на небі! нехай святиться ім'я Твоє; нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя і на землі, як на небі; хліб наш насущний дай нам на цей день; і прости нам борги наші, як і ми прощаємо боржникам нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого, бо Твоє є Царство і сила і слава на віки.

***

По-грецьки:

Πάτερ ἡμῶν, ὁἐν τοῖς οὐρανοῖς. ἁγιασθήτω τὸὄνομά σου, ἐλθέτω ἡ βασιλεία σου, γενηθήτω τὸ θέλημά σου, ὡς ἐν οὐρανῷ καὶἐπὶ γής. Τὸν ἄρτον ἡμῶν τὸν ἐπιούσιον δὸς ἡμῖν σήμερον. Καὶἄφες ἡμῖν τὰὀφειλήματα ἡμῶν, ὡς καὶἡμεῖς ἀφίεμεν τοῖς ὀφειλέταις ἡμῶν. Καὶ μὴ εἰσενέγκῃς ἡμᾶς εἰς πειρασμόν, ἀλλὰ ρυσαι ἡμᾶς ἀπὸ του πονηρου.

Латинською:

Pater noster, qui es in caelis, sanctificetur nomen tuum. Adveniat regnum tuum. Fiat voluntas tua, sicut in caelo et in terra. Panem nostrum quotidianum da nobis hodie. Et dimitte nobis debita nostra, sicut et nos dimittimus debitoribus nostris. Et ne nos inducas in tentationem, sed libera nos a malo.

Англійською (католицька літургійна версія)

Ваша дівчина, яка живе в неділі, hallowed be thy name. Thy kingdom come. Той, хто буде йти на earth as it is in heaven. Відповідь нам цей день нашого дня хребта, і для нас наші тремтіння, як ми робимо той, який тремтить на нас, і ведеться не в temptation, але розлучиться з ним.

***

Навіщо Сам Бог дав особливу молитву?

"Дозволити людям називати Бога Батьком може тільки Сам Бог. Він дарував це право людям, зробивши їх синами Божими. І не дивлячись на те, що вони відійшли від Нього і були в крайній злості проти Нього, Він дарував забуття образ та причастя благодаті" ( Свт. Кирило Єрусалимський).

Як Христос навчив апостолів молитися

Молитва Господня наводиться в Євангеліях у двох варіантах, більш широкому в Євангелії від Матвія і короткому - в Євангелії від Луки. Різні і обставини, за яких Христос вимовляє текст молитви. В Євангелії від Матвія "Отче наш" входить до складу Нагірної проповіді. Євангеліст Лука пише, що апостоли звернулися до Спасителя: "Господи! Навчи нас молитися, як і Іван навчив учнів своїх" (Лк. 11:1).

"Отче наш" у домашньому молитовному правилі

Молитва Господня входить до складу щоденного молитовного правила і читається як під час Ранкових молитов, так і Молитов на майбутній сон. Повний текст молитов наводиться у Молитвословах, Канонниках та інших збірниках молитов.

Тим, хто особливо зайнятий і не може приділити молитві багато часу, преподобний Серафим Саровський дав особливе правило. "Отче наш" до нього також входить. Вранці, вдень та ввечері потрібно тричі прочитати "Отче наш", тричі "Богородіце Діво" та один раз "Вірую". Тим, кому з різних обставин неможливо виконувати цього малого правила, преп. Серафим радив читати його в будь-якому положенні: і під час занять, і на ходьбі, і навіть у ліжку, представляючи підставою для того слова Писання: "Кожен, хто покличе Господнє ім'я, спасеться".

Існує звичай читати "Отче наш" перед їжею поряд з іншими молитвами (наприклад, "Очі всіх на Тебе, Господи, сподіваються, і Ти даєш їм їжу в часі, відкриваєш Ти щедру руку Твою і виконуючи всяке тварина благовоління").

***

Тлумачення блаженного Феофілакта Болгарського на Господню молитву "Отче наш..."

"Моліться ж так: Отче наш, що на небесах!"Одна справа – обітниця, інша – молитва. Обітниця - це обіцянка Богу, наприклад, коли хтось обіцяє утримуватися від вина або чогось іншого; молитва ж – це прохання благ. Говорячи "Отче", показує тобі, яких благ ти удостоївся, ставши сином Божим, а словом "на небесах" вказав тобі на батьківщину твою та батьківський дім. Тому якщо бажаєш Бога мати своїм Батьком, то дивися на небо, а не на землю. Ти не говориш: "Отче мій", а "Отче наш", тому що ти повинен усіх рахувати за братів своїх дітей одного Отця Небесного.

"Нехай святиться ім'я Твоє" -тобто роби нас святими, щоб прославлялося Твоє ім'я, бо як через мене хулиться Бог, так через мене Він і святиться, тобто прославляється, як Святий.

"Нехай прийде царство Твоє"- тобто друге пришестя: бо людина зі спокійною совістю молиться про настання воскресіння та суду.

"Хай буде воля Твоя і на землі, як на небі".Як ангели, каже, виконують волю Твою на небі, так даруй і нам чинити її на землі.

"Хліб наш насущний дай нам сьогодні".Під "насущним" Господь розуміє той хліб, який є достатнім для нашої природи і стану, але Він усуває турботу про завтрашній день. І Тіло Христа є насущним хлібом, про незасуджене причастя якого ми повинні молитися.

"І пробач нам борги наші, як і ми прощаємо боржникам нашим".Оскільки ми грішимо і після хрищення, то молимо, щоб Бог пробачив нам, але пробачив так, як і ми прощаємо. Якщо ми злом, то Він не простить нам. Бог має мене як би Своїм прикладом і робить мені, що я роблю іншому.

"І не введи нас у спокусу". Ми люди слабкі, тому не повинні піддавати себе спокусам, але якщо впали, то повинні молитися, щоб спокуса не поглинула нас. Тільки той залучається в прірву випробування, хто поглинений і переможений, а не той, хто впав, а потім переміг.

Отче наш, що Ти на Небесах!Дивись, яким чином Він зараз підбадьорив слухача і на початку згадав про всі благодіяння Божі! Насправді той, хто називає Бога Батьком, одним цим найменуванням сповідує вже і прощення гріхів, і звільнення від покарання, і виправдання, і освячення, і викуплення, і синоположение, і спадщина, і братерство з Єдинородним, і дарування духу, тому що той, хто не отримав усіх цих благ, не може назвати Бога Батьком. Отже, Христос подвійним чином надихає своїх слухачів: і гідністю званого, і величчю благодіянь, які вони отримали.

Коли ж каже на Небеса, то цим словом не укладає Бога на небі, але відволікає того, хто молиться від землі і постачає його в превиспренних країнах і в гірських оселях.

Далі цими словами Він навчає нас і молиться за всіх братів. Він не каже: «Отче мій, Ти єси на Небесах», але - Отче наш, і тим самим наказує підносити молитви за весь рід людський і ніколи не мати на увазі власні вигоди, але завжди намагатися про вигоди ближнього. А таким чином і ворожнечу знищує, і гордість скидає, і заздрість винищує, і вводить любов – мати всього доброго; знищує нерівність справ людських і показує повне рівночестя між царем і бідним, оскільки у справах найвищих і необхідних ми маємо однакову участь. Справді, яка шкода від низької спорідненості, коли по небесній спорідненості ми всі з'єднані і ніхто нічого не має більше іншого: ні багатший біднішого, ні пан більш раба, ні начальник більш підлеглого, ні цар більш воїна, ні філософ більш варвара, ні мудрий більше неуки? Бог, який удостоїв усіх однаково називати Себе Отцем, через це всім дарував одне благородство.

Отже, згадавши про це благородство, про найвищий дар, про єдність честі і про любов між братами, відволікаючи слухачів від землі і поставивши їх на небесах - подивимося, про що нарешті наказує Ісус молитися. Звичайно, і найменування Бога Батьком містить у собі достатнє вчення про всяку чесноту: хто Бога назвав Батьком, і Батьком спільним, той повинен так жити, щоб не виявитися недостойним цього благородства і показувати ревність, рівну дару. Однак Спаситель цим найменуванням не задовольнився, але додав й інші вислови.

Нехай святиться ім'я Твоє, каже Він. Нічого не просити перш слави Отця Небесного, але все почитати нижче хвали Його, ось – молитва, гідна того, хто називає Бога Отцем! Так святитьсязначить, і прославиться. Бог має власну славу, сповнену будь-якої величі і ніколи не змінювану. Але Спаситель наказує тому, хто молиться, просити, щоб Бог славився і нашим життям. Про це Він і раніше сказав: Так нехай світить ваше світло перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла і прославляли Отця вашого Небесного. (Мф. 5:16). І Серафими, славлять Бога, так волають: Свят, Свят, Свят! (Іс. 6:3). Отже, так святитьсязначить, і прославиться. Сподоби нас, як би так учить нас молитися Спаситель, так чисто жити, щоб через нас всі Тебе славили. Перед усіма виявляти життя бездоганне, щоб кожен з тих, хто бачить його, підносив хвалу Владиці - це є ознакою досконалої мудрості.

Хай прийде Царство Твоє. І ці слова пристойні доброму синові, який не прив'язується до видимого і не шанує справжніх благ чимось великим, але прагне Батька і бажає майбутніх благ. Така молитва походить від доброї совісті та душі, вільної від усього земного.

Цього і апостол Павло бажав щодня, чому й казав: і ми самі, маючи початок Духа, і ми в собі стоїмо, чекаючи усиновлення викуплення тіла нашого (Рим. 8:23). Хто має таке кохання, той не може ні запишатися серед благ цього життя, ні зневіритися серед прикрощів, але, як той, хто живе на небі, вільний від тієї та іншої крайності.

Хай буде воля Твоя, бо на небі та на землі. Чи бачиш чудовий зв'язок? Він спершу наказав бажати майбутнього і прагнути своєї батьківщини, але доки цього не буде, ті, хто живе тут, повинні намагатися вести таке життя, яке властиве небожителям. Повинне бажати, каже Він, неба та небесного. Втім, і раніше досягнення неба Він наказав нам землю зробити небом і, живучи на ній, так поводитись у всьому, як би ми були на небі, і про це благати Господа. Справді, до досягнення досконалості гірських сил нам анітрохи не перешкоджає те, що ми живемо на землі. Але можна, і тут мешкаючи, все робити так, як би ми жили на небі.

Отже, сенс слів Спасителя такий: як на небі відбувається все безперешкодно і не буває того, щоб Ангели в одному корилися, а в іншому не корилися, але у всьому коряться і підкоряються (бо сказано: сильні фортецею, що творять слово Його - Пс. 102, 20) - так і нас, людей, сподоби не в половину творити волю Твою, але все виконувати, як Тобі завгодно.

Бачиш? – Христос навчив і смиряється, коли показав, що чеснота залежить не від однієї тільки нашої ревнощів, а й від благодаті небесної, і водночас наказав кожному з нас під час молитви приймати на себе піклування і про всесвіт. Він не сказав: «нехай буде воля Твоя в мені» або «в нас», але на всій землі – тобто, щоб вигубила всяку оману і насаджена була істина, щоб вигнана була всяка злість і повернулася чеснота і щоб таким чином нічим не відрізнялося небо землі. Якщо так буде, говорить Він, то довше нічим не відрізнятиметься від гірського, хоча за властивістю вони й різні; тоді земля покаже нам інших янголів.

Хліб наш насущний дай нам сьогодні. Що таке хліб насущний? Щоденний. Бо Христос сказав: нехай буде воля Твоя, бо на небі та на землі, А розмовляв Він з людьми, зодягнені тілом, які підлягають необхідним законам природи і не можуть мати ангельської безпристрасті те, хоча і наказує нам так виконувати заповіді, як і Ангели виконують їх, однак сходить до немочі природи і як би так каже: «Я вимагаю від вас рівноангельної суворості життя, втім не вимагаючи безпристрасності, оскільки того не допускає ваша природа, яка має необхідну потребу в їжі».

Дивись, однак, як і в тілесному духовному! Спаситель наказав молитися не про багатство, не про задоволення, не про багатоцінне вбрання, не про інше чимось подібним – але тільки про хліб, і притом про хліб повсякденний, так щоб нам не дбати про завтрашнє, чому й додав: хліб насущний, Тобто повсякденний. Навіть і цим словом не задовольнився, але додав потім і інше: дай нам сьогодні, щоб нам не журити себе турботою про день, що настає. Справді, якщо ти не знаєш, чи побачиш завтрашній день, то навіщо турбуєш себе турботою про нього? Це Спаситель заповідав і далі у своїй проповіді: Не дбайте , - Каже, - про завтрашній день (Мф. 6:34). Він хоче, щоб ми завжди були підперезані і окрилені вірою і не більше поступалися природі, ніж скільки вимагає від нас необхідної потреби.

Далі, тому що буває грішити і після купелі відродження (тобто Таїнства Хрещення. - Упоряд.), то Спаситель, бажаючи і в цьому випадку показати Своє велике людинолюбство, наказує нам приступати до людинолюбного Бога з благанням про залишення гріхів наших і так казати: І залиши нам борги наші, як і ми залишаємо боржникам нашим.

Чи бачиш безодню милосердя Божого? Після відібрання стільких лих і після невимовно великого дару виправдання Він знову грішників удостоює прощення.<…>

Нагадуванням про гріхи Він вселяє нам смирення; наказом відпускати іншим знищує в нас злопам'ятство, а обіцянкою за це і нам прощення утверджує в нас добрі надії і навчає нас розмірковувати про невимовне людинолюбство Боже.

Особливо ж варте зауваження те, що Він у кожному вищесказаному проханні згадав про всі чесноти, а цим останнім проханням ще обіймає і злопам'ятство. І те, що через нас святиться ім'я Боже, є безперечним доказом досконалого життя; і те, що відбувається воля Його, показує Те саме; і те, що ми називаємо Бога Батьком, є ознакою непорочного життя. У всьому цьому вже полягає, що має залишати гнів на тих, хто нас ображає; однак Спаситель цим не задовольнився, але, бажаючи показати, яке Він має піклування про викорінення між нами злопамятства, особливо говорить про це і після молитви нагадує не іншу якусь заповідь, а заповідь про прощення, кажучи: Бо якщо ви прощатимете людям гріхи їхні, то простить вам Отець ваш небесний. (Мф. 6:14).

Таким чином, це відпущення спочатку залежить від нас, і в нашій владі полягає суд, про нас вимовляється. Щоб ніхто з нерозумних, судячи за великий чи малий злочин, не мав права скаржитися на суд, Спаситель тебе, самого винного, робить суддею над самим Собою і як би так каже: який ти сам виголосиш суд про себе, Такий самий суд і Я скажу про тебе; якщо вибачиш своєму побратимові, то й від мене отримаєш те ж благодіяння – хоча це останнє насправді набагато важливіше за перше. Ти пробачаєш іншого тому, що Сам маєш потребу прощення, а Бог прощає, Сам ні в чому не маючи потреби; ти прощаєш сорабові, а Бог – рабові; ти винний у незліченних гріхах, а Бог безгрішний

З іншого боку, Господь показує Своє людинолюбство тим, що хоча б Він міг і без твоєї справи пробачити Тобі всі Гріхи, але Він хоче і в цьому благодійствувати Тобі, у всьому доставляти тобі випадки та спонукання до лагідності та людинолюбства – жене з тебе звірство, гасить у тобі гнів і всіляко хоче з'єднати тебе з твоїми членами. Що скажеш на це? Чи ти несправедливо зазнав від ближнього якесь зло? Якщо так, то, звісно, ​​ближній згрішив проти тебе; а якщо ти зазнав справедливості, то це не становить гріха в ньому. Але й ти приступаєш до Бога з наміром отримати прощення у подібних і навіть значно більших гріхах. До того ж ще перед прощенням мало ти отримав, коли вже навчений зберігати в собі людську душу і наставлений лагідності? Понад те й велика нагорода має бути тобі в майбутньому столітті, бо тоді не буде потрібно від тебе звіту в жодному гріху твоїм. Отже, якого будемо гідні покарання, якщо і після отримання таких прав залишимо поза увагою спасіння наше? Чи буде Господь слухати наші прохання, коли ми самі не шкодуємо себе там, де все у нашій владі?

І не введи нас у спокусу, але врятуй нас від лукавого. Тут Спаситель явно показує нашу нікчемність і скидає гордість, навчаючи нас не відмовлятися від подвигів і довільно не поспішати до них; таким чином і для нас перемога буде блискучою, і для диявола поразка чутливіша. Коли ми залучені до боротьби, то повинні стояти мужньо; а якщо немає виклику до неї, то маємо спокійно чекати часу подвигів, щоб показати себе і нечестивими, і мужніми. Лукавим же тут називає Христос диявола, наказуючи нам вести проти нього непримиренну лайку і показуючи, що він такий не за природою. Зло залежить немає від природи, але від свободи. А що переважно диявол називається лукавим, то це за надзвичайною множиною зла, що в ньому перебуває, і тому, що він, не будучи нічим скривджений від нас, веде проти нас непримиренну боротьбу. Тому Спаситель і не сказав: «позбав нас від лукавих», але - від лукавого,- і тим самим навчає нас ніколи не гніватись на ближніх за ті образи, які ми іноді терпимо від них, але всю свою ворожнечу звертати проти диявола як винуватця всіх лих. Нагадуванням про ворога зробивши нас більш обережними і припинивши будь-яку безтурботність нашу, Він надихає нас далі, представляючи нам того Царя, під владою Якого ми воймуємо, і показуючи що Він могутніший за всіх: Яко Твоє є Царство, і сила, і слава на віки. Амінь , – каже Спаситель. Отже, якщо Його Царство, то не повинно нікого боятися, бо ніхто Йому не чинить опір і ніхто не поділяє з Ним влади.

Коли Спаситель каже: Твоє є Царство, то показує, що і той ворог наш підпорядкований Богу, хоча, мабуть, ще й пручається з Божого попущення. І він із числа рабів, хоч і засуджених і знедолених, а тому не сміється нападати на жодного з рабів, не отримавши насамперед владу згори. І що я говорю: на жодного з рабів? Навіть на свиней не наважився він напасти доти, доки сам Спаситель не наказав; ні на стада овець та волів, доки не отримав влади згори.

І сила, – каже Христос. Отже, хоч би ти й дуже був слабий, але мусиш дерзати, маючи такого Царя, Який і через тебе легко може робити всі славні справи, І слава на віки, Амінь,

Святитель Іоанн Златоуст

Отче наш, що Ти на небесах! Нехай святе ім'я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, бо на небі та на землі. Хліб наш насущний даж нам сьогодні; і залиши нам борги наші, як і ми залишаємо боржникам нашим; і не введи нас у спокусу, але спаси нас від лукавого.

Згідно з євангелією, Ісус Христос дав її учням у відповідь на прохання навчити їх молитві. Наводиться в Євангеліях від Матвія та від Луки:

«Отче наш, що є на небесах! нехай святиться ім'я Твоє; хай прийде Царство Твоє; хай буде воля Твоя і на землі, як на небі; хліб наш насущний дай нам сьогодні; і пробач нам борги наші, як і ми прощаємо боржникам нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє Царство і сила і слава на віки. Амінь». (Мт. 6:9-13)

«Отче наш, що є на небесах! нехай святиться ім'я Твоє; хай прийде Царство Твоє; хай буде воля Твоя і на землі, як на небі; хліб наш насущний подавай нам щодня; і пробач нам гріхи наші, бо й ми прощаємо кожному боржникові нашому; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого». (Лк. 11:2-4)

Слов'янські переклади (старослов'янська та церковнослов'янська мова)

Російські переклади

Історія

Молитва Господня наводиться в Євангеліях у двох варіантах, більш просторому і короткому - в Євангелії від Луки. Різні і обставини, за яких Ісус вимовляє текст молитви. В Євангелії від Матвія Отче наш входить до складу Нагірної проповіді, тоді як у Луки Ісус дарує учням цю молитву у відповідь на пряме прохання «навчити молитися».

Варіант Євангелія від Матвія отримав загальне поширення в християнському світі як головна християнська молитва, причому використання Отче наш як молитва походить від ранніх християнських часів. Текст Матвія відтворюється в Дідаху, найдавнішому пам'ятнику християнської писемності катехитичного характеру (кінець I - початок II століття), причому в Дідаху дано вказівки вимовляти молитву тричі на день.

Бібліїсти сходяться на думці, що початковий варіант молитви в Євангелії від Луки був значно коротшим, наступні переписувачі доповнювали текст за рахунок Євангелія від Матвія, в результаті відмінності поступово стиралися. Головним чином ці зміни в тексті Луки відбувалися в період після Міланського едикту, коли церковні книги масово переписувалися через знищення значної частини християнської літератури під час гонінь Діоклетіана. У середньовічному Textus Receptus у двох Євангеліях міститься майже ідентичний текст.

Однією з важливих відмінностей у текстах Матвія і Луки є завершальна текст Матвія доксологія - «То Твоє є Царство, і сила, і слава на віки віків. Амінь», яка у Луки відсутня. У більшості найкращих і найдавніших манускриптів Євангелія від Матвія цієї фрази немає, і бібліїсти не вважають її частиною оригінального тексту Матвія, проте додавання доксології було зроблено дуже рано, що доводить наявність подібної фрази (без згадки Царства) у Дідаху. Ця доксологія використовувалася з перших християнських часів у літургії і має старозавітне коріння (пор. 1Пар. 29:11-13).

Відмінності в текстах Господньої молитви іноді виникали і через бажання перекладачів підкреслити різні аспекти багатозначних понять. Так у Вульгаті грецьке ἐπιούσιος (ц. -слав. і російськ. «насущний») в Євангелії від Луки переведено на латину як «cotidianum» (щоденний), а в Євангелії від Матвія «supersubstantialem» (над-сутний), на Ісуса як на Хліб життя.

Богословське тлумачення молитви

До тлумачення молитви «Отче Наш» зверталося багато богословів. Відомі тлумачення Іоанна Златоуста, Кирила Єрусалимського, Єфрема Сиріна, Максима Сповідника, Іоанна Кассіана та інших. Написані й спільні роботи, засновані на тлумаченнях богословів давнини (наприклад, твір Ігнатія (Брянчанінова)).

Православні богослови

Великий православний катехизис пише «Молитва Господня – така молитва, якою Господь наш Ісус Христос навчив апостолів і яку вони передали всім віруючим». Він виділяє в ній: покликання, сім прохань та славослів'я.

• Закликання - «Отче наш, що на небесах!»

Називати Бога Батьком дає християнам віра в Ісуса Христа і благодать відродження людини через принесену хресну жертву. Кирило Єрусалимський пише:

«Дозволити людям називати Бога Батьком може лише сам Бог. Він дарував це право людям, зробивши їх синами Божими. І, незважаючи на те, що вони відійшли від Нього і були в крайній злості проти Нього, Він дарував забуття образ і причастя благодаті».

• Прохання

Вказівка ​​«сущий на небесах» потрібна для того, щоб, починаючи молитися, «залишити все земне і тлінне і піднести розум і серце до Небесного, Вічного та Божественного». Також вона вказує на місцезнаходження Бога.

За словами святителя Ігнатія (Брянчанінова) «Прохання, з яких складається молитва Господня, – прохання дарів духовних, набутих людству спокутуванням. Немає слова в молитві за тілесні, тимчасові потреби людини».

1. «Нехай святиться ім'я Твоє» Іоанн Златоуст пише, що ці слова означають, що віруючим слід насамперед просити «слави Отця Небесного». Православний катехизис вказує: «Ім'я Боже святе і, без сумніву, святе саме в собі» і може при цьому «ще святитися в людях, тобто вічна святість Його може бути в них». Максим Сповідник вказує: «святимо ми ім'я небесного Батька свого за благодаттю, коли умертвляємо прив'язану до матерії хіть і очищаємося від згубних пристрастей».
2. «Нехай прийде Царство Твоє» Православний катехизис зазначає, що Царство Боже «приходить потаємно та внутрішньо. Не прийде Царство Боже з дотриманням (помітним чином)». Як вплив відчуття Царства Божого на людину святитель Ігнатій (Брянчанінов) пише: «Царство Боже, що відчув у собі, стає чужим для світу, ворожого Богу. Той, хто відчув у собі Царство Боже, може бажати, по істинній любові до ближніх, щоб у всіх їх відкрилося Царство Боже».
3. «Нехай буде воля Твоя і на землі, як на небі». власним бажанням, а як це завгодно Богові.
4. «хліб наш насущний дай нам сьогодні» У Православному катехизі «хліб насущний» – це «це хліб, необхідний для того, щоб існувати, або жити», але «хліб насущний для душі» – це «слово Боже і Тіло і Кров Христові». У Максима Сповідника слово «сьогодні» (цього дня) тлумачиться як нинішнє століття, тобто земне життя людини.
5. «Пробач нам борги наші, як і ми прощаємо боржникам нашим» Під боргами в цьому проханні розуміються людські гріхи. Необхідність прощати іншим їхні «борги» Ігнатій (Брянчанінов) пояснює тим, що «Залишення ближнім гріхам їх перед нами, їхнім боргам є власна наша потреба: не виконавши цього, ми ніколи не здобули настрою, здатного прийняти спокуту».
6. «Не введи нас у спокусу» У цій проханні віруючі просять Бога як не допустити їх спокуси, а якщо їм, з волі Бога, має бути випробуваними і очищеними через спокусу, то щоб Бог не зрадив їх спокуси досконало і не допустив їх падіння.
7. «Врятуй нас від лукавого» У цьому проханні віруючий просить Бога позбавити його від всякого зла і особливо «від зла гріха і від лукавих навіювання і наклеп духу злоби - диявола».

• Славослів'я - «Бо Твоє є Царство і сила і слава на віки. Амінь.»

Славослів'я в кінці молитви Господньої міститься для того, щоб віруючий після всіх прохань, що містяться в ній, віддавав Богові належне шанування.

Дослівний переклад молитви Отче Наш з арамейської

Дослівний переклад молитви Отче Наш з арамейської мови, прочитайте та відчуйте різницю: