Старт у науці. Фразеологізми та їх роль у літературі Фразеологізм із художніх творів з авторами

Текст роботи розміщено без зображень та формул.
Повна версія роботи доступна у вкладці "Файли роботи" у форматі PDF

Вступ

Чи доводилося вам чути вирази «кіт наплакав», «як угорілий», «вуха в'януть», «коли рак на горі свисне», «зарубати на носі»? Чи знаєте ви людину, якій «ведмідь наступив на вухо», чи ви були «не у своїй тарілці»? З такими влучними і образними стійкими мовними зворотами ми часом зустрічаємося на кожному уроці.

Для свого дослідження я обрала тему «Ці дивовижні фразеологізми». На мій погляд, це дуже цікава та захоплююча тема.

Актуальність роботи полягає в тому, щофразеологізми вивчаються під час уроків російської над повною мірою, але в уроках літератури такий теми взагалі немає. Тільки старших класах про неї заходить мова як про засіб образності. Як показало соцопитування, проведене мною серед учнів 3-х класів та їхніх батьків, далеко не всі знають, що таке фразеологізми, і вміють ними користуватися. Адже доречне та осмислене використання фразеології підвищує культуру мови, робить нашу мову яскравішою, яскравішою та виразнішою.

Тому, мій погляд, проблема вивчення фразеологізмів дуже актуальна. Будь-яка людина, яка прагне опанувати рідну мову, повинна вміти користуватися фразеологізмами та розуміти їх значення.

Мета дослідження:

Дослідити вживання фразеологізмів у нашій мові, викликати інтерес у моїх однолітків до використання фразеологізмів в усному та писемному мовленні.

Поставлена ​​мета передбачає вирішення наступних завдань:

здійснити пошук необхідної інформації про фразеологізми;

з'ясувати джерела походження фразеологізмів;

познайомитись із фразеологічними словниками російської мови;

скласти ілюстрований словничок фразеологізмів

Об'єкт дослідження:фразеологізми

Предмет дослідження:походження, класифікація та вживання фразеологізмів у мовленні людей, у тому числі школярів.

Методи дослідження:

Вивчення та аналіз літератури на цю тему;

Анкетування;

Вивчення, узагальнення та систематизація отриманих відомостей

Короткий огляд використаної літератури та джерел

При написанні даної роботи було використано наукову та навчально-методичну літературу.

У книзі Л.А.Введенської, М.Т.Баранова «Російське слово» містяться теоретичні відомості з курсу «Лексика та фразеологія російської мови».

У словники Жукова А. В. та Жукова В. П. включені фразеологізми, що використовуються в сучасній російській мові. Усі словникові статті містять яскравий ілюстративний матеріал, а окремі – забезпечені історичними та етимологічними довідками.

У словнику Мемеровича А.М. «Фразеологізми в російській мові» описуються фразеологізми та прислів'я у всьому їхньому різноманітті. Наприкінці словникової статті обов'язково дається історико-етимологічний коментар. У словник включено близько 1000 фразеологізмів, що найчастіше зустрічаються.

У книзі Молоткова О.І. «Основи фразеології російської» у доступній формі розповідається про науку етимології - одному з найцікавіших розділів мовознавства, що займаються походженням слів.

Федоров А.І. "Фразеологічний словник російської мови". Словник включає близько 20 000 слів та фразеологічних зворотів, які вживалися у текстах художньої літератури. Кожне слово чи фразеологічний оборот має тлумачення, характеристику, інформацію про походження запозичених слів.

Було здійснено суцільний перегляд словників та проведена вибірка фразеологізмів, загальний обсяг яких становив 153 одиниці.

У результаті нашого дослідження, ми довели, що вивчення фразеології є важливим для пізнання самої мови. Фразеологізми існують у мові в тісному зв'язку з лексикою, їх вивчення допомагає краще пізнати їхню будову, освіту вживання у мові. Знайомство з російською фразеологією, історією її походження дає нам змогу глибше зрозуміти історію та характер нашого народу. У російських фразеологізмах відбилися історичні події, виявилося народне ставлення до них.

В результаті нашого дослідження, ми виявили, що

Вивчення фразеології важливо задля пізнання самої мови;

Знайомство з російською фразеологією дозволяє глибше зрозуміти історію та характер нашого народу;

У російських фразеологізмах відбилися історичні події, виявилося народне ставлення до них;

- письменники та поети бачать у російській фразеології чудові приклади образного вираження явищ дійсності;

Вивчення фразеології важливо задля вдосконалення мовлення людини, підвищення мовної культури;

Завдяки властивостям фразеологізмів, наша мова стає яскравішою, емоційнішою, образнішою та виразнішою.

Практична цінність проектуполягає в тому, що зібрані матеріали з фразеологізмів, що відображають історичні процеси, можуть бути успішно використані на уроках при вивченні теми «Лексика і фразеологія», а також у позаурочній діяльності для позакласних заходів. До того ж знання фразеологізмів та вміння їх знаходити у тексті дає можливість учням школи успішно підготуватися до виконання певних завдань на олімпіадах.

Глава I. Теоретична частина

Фразеологія російської мови

1. Визначення та особливості фразеологізмів

Ми припускаємо, що фразеологізми роблять нашу промову яскравою, образною, яскравою. За порадою вчителя я звернулася до шкільної бібліотеки, де бібліотекар запропонувала мені різні книги та словники фразеологізмів. З них я почерпнула багато нового і цікавого по темі, що мене цікавить.

Досліджуючи різні інформаційні джерела, ми познайомилися з поняттям "фразеологізм"

У словнику С.І. Ожегова сказано, що фразеологізми – це стійкі висловлювання з самостійним значенням. Кожне окреме слово втратило своє первісне значення. Вони набули зовсім іншого, загального для них сенсу.

Фразеологія - це наука, що вивчає стійкі словосполучення зі зміненим значенням - фразеологізми. Слово «фразеологія» походить від двох грецьких слів: «фразис» – «вираз» та «логос» – «вчення». Фразеологія - це найбільша скарбниця і цінність будь-якої мови. У ній, як у дзеркалі, відбивається історія та багатовіковий досвід трудової та духовної діяльності народу, його моральні цінності, релігійні погляди та вірування. Фразеологія відбиває світ почуттів, образів, оцінок тієї чи іншої народу.

Ознаки фразеологізмів

У фразеологізмів є кілька важливих особливостей та ознак:

Фразеологізм є готовою мовною одиницею.

Фразеологізми мають постійну структуру.

До фразеологізму можна підібрати синонімічне слово (іноді й антонім).

Фразеологізм - це вираз, який не може складатися менш ніж із двох слів.

Фразеологізмам властива стійкість граматичної будови, у яких зазвичай змінюються граматичні форми слів.

Більшість фразеологізмів мають суворо закріплений порядок слів.

Майже всі фразеологізми є експресивними, спонукають співрозмовника чи читача прояв яскравих емоцій.

Дуже важливою ознакою фразеологізмів є їх образність, яскравість, емоційність. Використовуючи фразеологізм, промовець непросто називає предмет, явище, а й висловлює свої почуття, своє ставлення, дає оцінку. Найчастіше фразеологізми використовуються у мові героїв дитячих творів, роблячи їх мова більш емоційною.

1. Стилі фразеологізмів

Людина вживає у своїй промові усталені поєднання слів із переносним значенням, навіть не замислюючись про це, а деякі з них часом здаються непристойними.

Класифікація фразеологізмів за стилем - дуже важлива їхня особливість. Усього, виділяють 4 основних стилі стійких виразів: нейтральні, книжкові, розмовні та просторічні. Кожен фразеологізм належить до якоїсь із цих груп, залежно від його значення.

Нейтральні фразеологізми: "Новий рік", "точка зору" Фразеологізми, як правило, нескладні у тлумаченні, оскільки людина вживає їх у своїй промові досить часто.

Книжкові.Їх можна використовувати не тільки в друкованих виданнях, а й у повсякденному мовленні - це буде свідчити про освіченість людини ("вавилонське стовпотворіння", "ахіллесова п'ята").

Розмовні.Використовуються досить часто "біла ворона", "блазан гороховий" та інші фразеологізми.

Просторові фразеологізминеприпустимі у мові освіченої людини, особливо у офіційної обстановці. Для характеристики можна підібрати більш пристойне словосполучення.

1. Фразеологія з точки зору вживання та походження

Знайомство з фразеологією різних мов дозволяє зрозуміти історію та характер різних народів. Фразеологізми, які у сучасному мові, мають різне походження. Одні виникли у далекому минулому, інші створені за останні десятиліття.

За своїм походженням фразеологізми можна поділити на наступні групи:

1. Джерела фразеологізмів

Більшість фразеологізмів відбиває глибоко народний, самобутній характер російської. Початковий сенс багатьох фразеологізмів пов'язані з історією нашої Батьківщини, з деякими звичаями предків, їх роботою.

Деякі фразеологізми прийшли до нас:

із сільськогосподарського життя: підняти цілину, взяти бика за роги;

з лікарської практики: хворе місце, проковтнути пігулку;

з галузі мистецтв: провідна роль, грати першу скрипку;

з наукового життя: центр тяжіння, у зеніті слави;

з історії: , прикидатися бідним, велике переселення народів;

з військового життя: взяти під обстріл, виводити з ладу;

з морського побуту: плисти за течією, прокласти курс;

з різних ремесел: шито білими нитками, канитель тягнути;

з мисливського життя: мертва хватка, потрапити у пастку;

10) із торгової практики: вдарити по руках, міряти на свій аршин; 11) із фольклору: Кощій безсмертний, битий небитого щастить.

1. Фразеологізми в інших мовах світу

Всі народи світу мають велику культурну спадщину, до якої можна віднести і літературу. Крилаті фрази присутні у російській мові, а й у багатьох інших. Найчастіше компоненти змінюються, тому завжди можна зрозуміти, що означає фразеологізм, проте його сенс залишається тим самим.

1..5. Вживання фразеологізмів у художній літературі

Наші письменники дуже часто вживають у своїх творах фразеологічні звороти, які допомагають їм яскраво, образно дати характеристику герою, логічно, послідовно викласти свої думки, зробити мову насиченою, емоційною, багатою.

Фразеологізми в байках І. А. Крилова:

- «Осел та Соловей»: на тисячу ладів, за тридев'ять земель;

- «Дві собаки»: ходити на задніх лапах;

- «Мавпа»: мавпа праця;

- «Кіт і кухар»: а Васька слухає та їсть;

- «Білка»: як білка у колесі;

- «Скринька»: а скринька просто відкривався;

- «Вовк і Ягня»: з вовками не робити світової, знявши шкуру з них геть.

Фразеологізми в оповіданнях Миколи Носова:бігти на всю спритність, кинутися втік, бити байдики, за дві секунди, в трьох соснах заблукали, взяти на буксир, вивести на чисту воду, дивитися в очі, засукавши рукави та ін.

Фразеологізми у казці П.П.Єршова «Коник-Горбунок:не вдарив у бруд обличчям, до сердець мене пробрав, вусом не веде, бовтати порожнє, полетів стрілою, слід простирав, немов у маслі сир катався та ін.

Використання фразеологізмів у російських – народних казках:

«Лиса і вовк» - кинувся навтьоки, несолоно хлібавши

«Піди туди - не знаю куди, принеси те - не знаю що» - служив вірою та правдою

«Іван царевич і Сірий вовк» - кинувся навтьоки, око не змикав, по білому світлу, у тридев'ятому царстві, у тридесятій державі, з порожніми руками.

Отже, можна дійти невтішного висновку, що джерела фразеологічних оборотів різні. Одні з них виникли на основі спостережень людини над суспільними та природними явищами; інші пов'язані з міфологією та реальними історичними подіями; треті вийшли із пісень, казок, загадок, літературних творів.

Система фразеологізмів російської не є раз і назавжди застиглою і незмінною. Нові фразеологізми неминуче виникають у відповідь на явища сучасного життя, запозичуються як з інших мов. І збагачують сучасне мовлення новими, актуальними висловлюваннями.

Розділ II. Практична частина

Вживання фразеологізмів у нашому житті

2.1. Анкетування

Вивчивши художні твори для дітей, ми з'ясували, що фразеологізми у них зустрічаються досить часто. Тоді стало цікаво, чи знають значення фразеологізмів мої однолітки і чи вживають вони фразеологізми у своїй промові. Для виявлення цікавого для нас питання було проведено анкетування серед учнів нашого класу.

Як часто ми використовуємо фразеологізми, які фразеологічні звороти використовуються в нашому мовленні і які найпоширеніші, ми дізналися з проведеного дослідження.

У результаті дослідження було проведено анкетування серед учнів 3 А класу. (Додаток 1. Анкета 1. Використання фразеологізмів.)

Мета анкетування – з'ясувати, чи знають школярі, що таке фразеологізми; чи розуміють значення фразеологізмів; як часто школярі вживають фразеологізми у повсякденному мовленні

Усього було опитано 27 осіб.

Отже, ми отримали такі результати:

Ми з'ясували, що всі опитані діти знають, що таке фразеологізм.

З опитаних 2 особи змогли правильно пояснити значення всіх п'яти запропонованих фразеологізмів; 3 учні змогли дати пояснення лише одному фразеологізму, 8 – двом та трьом фразеологізмам, 7 осіб змогли пояснити чотири фразеологізми. Найбільше утруднення всіх дітей викликали фразеологізми «манна небесна» і «ахіллесова п'ята».

Щоб дізнатися, які фразеологізми використовуються в нашій мові і які найбільш поширені фразеологічні звороти, ми провели опитування.

Опитування проводилося серед учнів 3 А класу та їхніх батьків. Було запропоновано 10 фразеологічних зворотів. Опитуваним необхідно було відзначити фразеологізми, які вони використовують у своїй промові, або запропонувати свої варіанти. За результатами опитування було складено зведену таблицю відповідей всіх учасників дослідження.

Які фразеологізми ви вживаєте у своїй промові?

Серед опитаних найпоширеніший фразеологізм – «водити за ніс», на другому місці – «без задніх ніг», 3 місце – «у ногах правди немає». Рідше за інших використовують фразеологізми «аршин проковтнути», «білени об'їстися», «бити байдики». А ось фразеологізм «Ахіллесова п'ята» за результатами опитування в сучасній мові не використовується.

Найуживаніші фразеологізми серед учнів 3 класів – «біла ворона», «без задніх ніг» та «водити за ніс».

У батьків на 1 місці за вживанням фразеологізм «біла ворона», на 2 місці – «водити за ніс», на 3 місці – «без задніх ніг» і «в ногах правди немає». Найбільше фразеологізмів використовують батьки.

Таким чином, я зробила висновок, що школярам необхідний словник фразеологізмів для збагачення своєї мови яскравішими, образнішими, емоційними висловлюваннями.

3.2. Створення фразеологічного словника.

Ми вирішили створити свій словник фразеологізмів, такий словник можна запропонувати школярам для використання під час уроків російської чи літературного читання.

У нашому словнику роз'яснюються значення фразеологізмів, також будуть додані історико-етимологічні відомості про походження фразеологізмів та ілюстративний матеріал.

Для словника ми вибрали фразеологізми, що найчастіше зустрічаються в повсякденній мові, значення яких буде цікаво дізнатися школярам. Так само до словника були додані фразеологізми, які при анкетуванні викликали проблеми у більшості дітей.

Загалом у нашому словнику міститься 33 фразеологізми.

Після виготовлення презентацію словника було запропоновано хлопцям у класі для ознайомлення.

Наш словник привернув увагу дітей у класі. Усім сподобалися картинки, що ілюстрували фразеологізм. Розглянувши зображення, діти із задоволенням читали пояснення до фразеологізмів. Після того, як хлопці в класі вивчили наш словник, було проведено повторне анкетування. (Додаток 2. Анкета 2. Використання фразеологізмів.)

Всі хлопці впоралися із завданням та змогли поєднати правильно фразеологізм із його значенням. Ми довели, що після того, як діти вивчили словник, їх мова стала яскравішою і виразнішою, учні стали вживати у своїй промові фразеологізми.

Висновок

У ході нашого дослідження ми дізналися, що таке фразеологізми, їхні властивості та особливості.

Ми з'ясували, що фразеологізми існують протягом усієї історії мови, але система фразеологізмів не є раз і назавжди незмінною, нові фразеологізми неминуче з'являються у сучасному мовленні.

У результаті дослідження ми довідалися, що джерела фразеологічних оборотів різні. Одні з них виникли на основі спостережень людини над суспільними та природними явищами; інші пов'язані з міфологією та реальними історичними подіями; треті вийшли із пісень, казок, загадок, літературних творів.

Вивчаючи фразеологізми, ми вивчаємо як російську мову, а й історію, традиції, звичаї російського народу та інших народів. Вживання фразеологізмів збагачує та пожвавлює нашу мову. Фразеологізм - одна з найкращих прикрас мови.

Надалі я вивчатиму літературу з цієї теми і звертати увагу на особливості російської мови, продовжу роботу над упорядкуванням другої частини словничка. Вважаю, що зібрані матеріали з фразеологізмів, що відображають історичні процеси, можуть бути успішно використані на уроках російської мови та літератури, а також у позаурочній діяльності для позакласних заходів.

Мета нашої дослідницької роботи досліджувати вживання фразеологізмів у нашій мові, викликати інтерес у моїх однолітків до використання фразеологізмів в усному та письмовому мовленні досягнуто.

Висновок:необхідно постійно знайомитися з фразеологічними зворотами, щоб мова стала точнішою, багатшою. Потрібно більше читати, звертатися до різних словників, вести пошукову роботу, звертаючись до творчості письменників, праць російських вчених.

Список використаної літератури

1. Введенська Л.А., Баранов М. Т. Російське слово. - М: Просвітництво, 2003. - 384 с.

2. Жуков А.В. Лексико-фразеологічний словник російської. – М.: Ексмо, 2009. – 361 с.

3. Жуков А.В., Жуков В.П. Шкільний фразеологічний словник російської. - М: Просвітництво, 2003. - 167 с.

4. Мемерович А.М. Фразеологізми у російській мові: словник. - М: АСТ, 2005. - 213 с.

5. Молотков А.І. Основи фразеології російської. – СПб.: Наука, 2006. – 248 с.

6. Федоров А.І. Фразеологічний словник російської. – М.: Ексмо, 2009. – 278 с.

Додаток 1

Анкета 1. Використання фразеологізмів.

Просимо відповісти на запитання нашої анкети для проведення дослідницької роботи, присвяченої фразеологізмам.

1. Чи знаєте Ви, що таке фразеологізми?

2. Чи використовуєте Ви фразеологізми у своїй промові?

Ніколи

Наведіть приклади, що використовуються Вами фразеологізмів (якщо використовуєте)

-------------_________________________________________________________________

_________________________________________________________________

Поясніть значення наступних фразеологізмів:

Ахіллесова п'ята - ____________________________________________________

__________________________________________________________________

Водити за ніс - _________________________________________________

__________________________________________________________________

Манна небесна - _______________________________________________

__________________________________________________________________

Спустивши рукави - ___________________________________________________

__________________________________________________________________

Бити байдики - ____________________________________________________

Додаток 2

Анкета 2. Використання фразеологізмів.

Просимо вас ще раз відповісти на запитання нашої анкети для проведення

дослідницької роботи, присвяченої фразеологізмам.

1. Чи використовуєте ви промови фразеологізми?

2. Чи стали ви частіше говорити фразеологізми після вивчення словника?

Будь ласка, з'єднайте стрілочкою фразеологізм та його значення:

Поставити на своє місце Довести до сказу

Після дощу в четвер Запам'ятати міцно-міцно

Окресливши голову Чудово в чомусь розбиратися

Ведмежа послуга

Мартишкін праця Удаваний жаль

Манна небесна Ніколи

Крокодилові сльози Закликати до порядку

Як з гуски вода Без роздумів

Знати назубок Непрохана допомога

Зарубати на носі Непотрібна робота

Довести до жару Несподівана допомога

будь ласка, дайте мені 10 фразеологізмів з літературних творів і отримав найкращу відповідь

Відповідь від Аатьяна







8.Рукописи не горять. 9.Правду говорити легко та приємно. 10.Ніколи і нічого не просіть ... особливо у тих, хто сильніший за вас. (М. Булгаков Майстер та Маргарита)

Відповідь від Олександр Муратов[Новичок]
1.Щасливі годинника не спостерігають. (Грибоєдов А. С. Горе з розуму)
2.Служить б радий прислужуватися нудно. (Грибоєдов А. С. Горе з розуму)
3.Зорко одне лише серце. Найголовнішого очима не побачиш. (Антуан де Сент Екзюпері Маленький принц)
4.Ми назавжди у відповіді за тих, кого приручили. (Антуан де Сент Екзюпері Маленький принц)
5.Все щасливі сім'ї щасливі однаково. Кожна нещасна сім'я нещасна по-своєму (Л. Н. Толстой (точно)
6.Звичка понад нам дана-заміна щастя вона (Пушкін А. С. Є. Онєгін)
7.Я зрозумів одну нехитру істину. Вона в тому, щоби робити так звані чудеса своїми руками. (А. Грін Алі вітрила)

Відповідь від Андрій Кірш[Новичок]
1.Щасливі годинника не спостерігають. (Грибоєдов А. С. Горе з розуму)
2.Служить б радий прислужуватися нудно. (Грибоєдов А. С. Горе з розуму)
3.Зорко одне лише серце. Найголовнішого очима не побачиш. (Антуан де Сент Екзюпері Маленький принц)
4.Ми назавжди у відповіді за тих, кого приручили. (Антуан де Сент Екзюпері Маленький принц)
5.Все щасливі сім'ї щасливі однаково. Кожна нещасна сім'я нещасна по-своєму (Л. Н. Толстой (точно)
6.Звичка понад нам дана-заміна щастя вона (Пушкін А. С. Є. Онєгін)
7.Я зрозумів одну нехитру істину. Вона в тому, щоби робити так звані чудеса своїми руками. (А. Грін Алі вітрила)
8.Рукописи не горять. 9.Правду говорити легко та приємно. 10.Ніколи і нічого не просіть ... особливо у тих, хто сильніший за вас. (М. Булгаков Майстер та Маргарита)

Відповідь від Каріна Калугіна[Новичок]

Відповідь від Уля Власенко[Новичок]
Функціонування фразеологічних одиниць у творах А. І. Купріна. .. аналізованих творів літератури, № сторінки та значення знайденого фразеологізму). .10. Мелерович А. М., Мокієнко В. М. Фразеологізми в російській мові. ..

Семантичні та граматичні властивості фразеологізмів з...
Автори творів художньої літератури кінця XIX - початку XX століть у більшій...10 із названих вище джерел. Загальна кількість представлених у...

Відповідь від Аата[гуру]
Функціонування фразеологічних одиниць у творах А. І. Купріна. .. аналізованих творів літератури, № сторінки та значення знайденого фразеологізму). .10. Мелерович А. М., Мокієнко В. М. Фразеологізми в російській мові. ..
5ka.ru/data/105/1007/1007.html -
Семантичні та граматичні властивості фразеологізмів з...
Автори творів художньої літератури кінця XIX - початку XX століть у більшій...10 із названих вище джерел. Загальна кількість представлених у...

Відповідь від Олександр[активний]
1.Щасливі годинника не спостерігають. (Грибоєдов А. С. Горе з розуму)
2.Служить б радий прислужуватися нудно. (Грибоєдов А. С. Горе з розуму)
3.Зорко одне лише серце. Найголовнішого очима не побачиш. (Антуан де Сент Екзюпері Маленький принц)
4.Ми назавжди у відповіді за тих, кого приручили. (Антуан де Сент Екзюпері Маленький принц)
5.Все щасливі сім'ї щасливі однаково. Кожна нещасна сім'я нещасна по-своєму (Л. Н. Толстой (точно)
6.Звичка понад нам дана-заміна щастя вона (Пушкін А. С. Є. Онєгін)
7.Я зрозумів одну нехитру істину. Вона в тому, щоби робити так звані чудеса своїми руками. (А. Грін Алі вітрила)
8.Рукописи не горять. 9.Правду говорити легко та приємно. 10.Ніколи і нічого не просіть ... особливо у тих, хто сильніший за вас. (М. Булгаков Майстер та Маргарита)

Фразеологізми використовуються у художній літературі, де вони характеризують мову персонажа чи самого автора. Найбільш помітна роль фразеологізмів у тому випадку, коли вони говорять про манеру, тип мовлення даного персонажа, властивого лише йому одному.

Без фразеологічних зворотів казки були б такими цікавими. У казці П.П.Єршова «Коник – Горбунок» бачимо, що приклади вживання фразеологізмів у промові царя, Івана, спальника, Конька – Горбунка, Цар – дівчата ілюструють собою пряме чи традиційне використання, у якому фразеологічна одиниця застосовується у складі і у тому значенні, які відомі всім.

«Пара нашим не дається;

Робити нічого, доведеться

У палаці тобі служити.

Будеш у золоті ходити,

У червоній сукні одягатися,

Немов у маслі сир кататися...»

«Дай-но я підстерігаю,

А щось так я і кулю,

Не змигнувши, вмію злити

Аби дурня йти.

«Що, Іванко, невеселий?

Що голову повісив? -

Каже йому коник.

«Гей, послухайте, миряни,

Православні християни!

Якщо не хоче хто з вас

До водяного сісти у наказ

Забирайтеся вмить звідси.»

«Цар-дівиця тут встає,

Знак до мовчання подає,

Покривало піднімає

І до прислужників мовить:

«Цар наказав вам довго жити!

Я хочу царицею бути…»

«У палаці ж бенкет горою:

Вина ллються там рікою...»

П.П.Єршов «Коник – горбунок».

Втопивши бідолашну Муму, він прибіг у свою комірчину, спритно вклав деякі пожитки в стару попону, зв'язав її вузлом, звалив на плече, та й був такий.

Степан кинувся стрімголов у палісадник і хотів був схопити Муму, але та спритно вивернулась... І.Тургенєв. "Му му."

Але властивість фразеологізмів може бути посилені, підкреслені введенням у синонімічний ряд, що з фразеологізмів чи окремих слів. Наприклад: «Чому людина, приставлена ​​до вашої справи і сама вважає, що вона працює до сьомого поту, не покладаючи рук, не шкодуючи живота і засукавши рукава (він і справді так працює), - чому ця людина не знаходить часу для ділової зустрічі, і невловимий у своїй установі. (Ільф та Петров.)

7.Використання фразеологізмів у мові.

У розмовному стилі велику кількість фразеологізмів становлять розмовно-побутові звороти. Вони характеризуються більшою образністю, мають жартівливе, іронічне або фамільярне забарвлення. Наприклад: валом валити - дуже багато народу, втирати окуляри - вводити в оману, дурити; дати стрекача - швидко втекти; коптити небо – про марне, нікому непотрібне життя; підливати олії у вогонь – будь-якими діями, вчинками загострювати стосунки.

У промові також застосовуються фразеологізовані висловлювання як прислів'їв і приказок. Наприклад: семеро одного не чекають, після дощу у четвер, сім п'ятниць на тижні. Розмовні фразеологізми використовуються у мові художньої літератури, як один із засобів мовної характеристики персонажа.

Від розмовно-побутової фразеології слід відрізняти обороти, які стоять поза літературної мови. Наприклад: дати по шиї, чорт забирай. Використання цих обертів навіть у розмовній мові має бути дуже обмеженим.

Відкрита конференція шкільних досліджень «Перші кроки в науку» Тема: «Фразеологізми в дитячій літературі»
Автор роботи: Танхаєв Дмитро 4Б клас, МОУ Сужинська ЗОШ Керівник: Мудаєва Дарима Даниловнавчитель початкових класів
Осінь на носі. Сказала мама Славці: Холодно в лісі! Одягни під куртку шарфик. Адже осінь на носі!
Мета дослідження: показати як важливо вживання фразеологізмів у нашій мові.
Об'єкт нашого дослідження – фразеологізм. Предмет дослідження – походження, класифікація та прийоми використання фразеологізмів у дитячій літературі. Гіпотеза: фразеологізми прикрашають нашу мову, роблять її багатшими та самобутнішими.
Фразеологізми – стійкі поєднання слів, близькі за лексичним значенням одного слова. Тому фразеологізм часто можна замінити одним словом, менш виразним. Порівняйте: на краю світла (землі) – далеко; намилити шию - провчити, покарати; пішки ходить під стіл – маленький; зуб на зуб не потрапляє – замерз; зарубати на носі – запам'ятати; як у воду дивитися - передбачати і т.д.
Перша особливість фразеологізмів – це точність, з якою фразеологізм може охарактеризувати явище. Інша особливість фразеології – образність. Вивчення мовної фразеології вводить нас у лабораторію народу – мовотворця, і невипадково з такою увагою вивчають її письменники, які бачать у російській фразеології чудові приклади: образного висловлювання явищ дійсності.
Усі фразеологізми російської можна розділити за походженням на 2 групи: фразеологізми російського походження і запозичені.
Фразеологізми, запозичені із західноєвропейської мови: «Ахіллесова п'ята», «Авгієві стайні» (давньогрец.)
Потрібно відрізняти фразеологізми від вільних поєднань. У вільних словосполученнях можна замінити одне слово іншим: типографський працівник - хороший працівник.
У фразеологічному поєднанні не можна довільно замінити словосполучення, тобто. вони мають постійність лексичного складу.
Байки Крилова, легко запам'ятовуючись, самі стали прислів'ями, увійшли в золотий фонд народної мови. Таких прислів'їв і приказок з його байок залишилося в російській мові багато: "А скринька просто відкривався" ("Каркуля"),
“Ти винен тим, що хочеться мені їсти” (“Вовк і Ягня”), “Ай, Моська! Знати вона сильна, що гавкає на Слона” (“Слон і Моська”), “А Васька слухає та їсть” (“Кіт і Кухар”).
П.П.Єршов казка “Коник – Горбунок”, наприклад, «не вдарив у бруд обличчям», «бовтати порожнє», «полетів стрілою», «слід простиг», «ніби в маслі сир кататися», «лежить, як убитий ».
,
.
Н.Н.Носов «Мішкіна каша» фразеологізм «пальчики оближеш» використовується у тому, щоб читач зміг відчути всю комічність ситуації, у якій хлопчики виступають горе - кухарями.
"Клякса" фразеологічний оборот "сидіти як на голках" - неспокійний стан учня на уроці.
.
Фразеологізм "бути на сьомому небі" вживають, коли говорять про безмежне щастя.
.
Фразеологізм «Ніби фенікс з попелу» вживають у значенні «відродитися, повернутися до життя, повністю оновитися».
Пам'ятка. Правильне вживання фразеологізмів Не замінюйте слова у складі фразеологізмів. Не включайте у фразеологізми нові слова. Не змінюйте граматичну форму слів. Не змінюйте порядок слів у фразеологізмі.

Використання фразеологізмів у дитячій літературі Автор роботи: Назаров Всеволод Володимирович 4В клас, школи 26 Співавтори роботи: Богданова Катерина Павлівна, Новікова Юлія Олександрівна, Гребенникова Аліна Олегівна 4В клас, школи 26 Науковий керівник: Терентьєва

Терміном «крилаті слова» позначають короткі цитати, образні висловлювання, вислови історичних осіб, імена міфологічних і літературних персонажів, що стали номінальними. Нерідко цей термін тлумачиться ширшому сенсі: їм позначають народні приказки, прислів'я, всілякі образні висловлювання, що виникли як з літературних джерел, а й у побуті.

Фразеологія – особливий розділ лінгвістичної науки, який відбиває багатство виразних засобів мови. У російських фразеологізмах відбилися історичні події, виявилося народне ставлення до цих подій. Вираз «ось тобі, бабусю, і Юр'єв день» виник на Русі після закріпачення селян. У фразеологізмах російської мови позначилося ставлення до людських переваг та недоліків: «золоті руки», «баклуші б'є».

Перша особливість фразеологізмів – це точність, з якою фразеологізм може охарактеризувати явище. Інша особливість фразеології – образність. Вивчення мовної фразеології вводить нас у лабораторію народу – мовотворця, і невипадково з такою увагою вивчають її письменники, які бачать у російській фразеології чудові приклади: образного висловлювання явищ дійсності.

Потрібно відрізняти фразеологізми від вільних поєднань. У вільних словосполученнях можна замінити одне слово іншим: типографський працівник - хороший працівник. У фразеологічному поєднанні не можна довільно замінити словосполучення, тобто. вони мають постійність лексичного складу.

Усі фразеологізми російської можна розділити за походженням на 2 групи: фразеологізми російського походження і запозичені. Запозичені фразеологізми поділяються на запозичені зі старослов'янської мови та запозичені із західноєвропейських мов. Старослов'янські фразеологізми: «притча в мовах», «метати бісер перед свинями». Фразеологізми, запозичені із західноєвропейської мови: «синя панчоха» (англ.), "скринька Пандори", "Авгієві стайні" (давньогрец.)

Фразеологічні єдності - словосполучення, у якому " " значення цілого пов'язані з розумінням внутрішнього образного стрижня фрази, потенційного сенсу слів " " . Наприклад, "тримати камінь за пазухою", "виносити сміття з хати", "стріляний горобець".

Фразеологічні поєднання – «коли цілісне значення випливає із значення окремих слів» Наприклад, можна сказати "страх бере", "туга бере", але не можна сказати: "радість бере", "насолода бере" і тому подібне.

Фразеологічні висловлювання – " " стійкі у складі фразеологічні обороти, які складаються цілком із слів із вільними значеннями " " . Наприклад, "трудові успіхи", "хрін редьки не солодший", "вищий навчальний заклад" тощо.

Дуже багатий фразеологічний склад "Слова про похід Ігорів". Наприклад, багато специфічних висловів, відносяться до війн і походів: "Зламайте копія" тобто вступити в бій; "", ""Шукаю собі шануй, а князю слави"", ""стояти стежки"". Про ступінь насиченості пам'ятника образними засобами мови можна судити по наступному уривку: ""Хочу бо, речей, копіє проломити кінець поля Толовицького з вами Русищі , хочу голову свою прикласти, а любо випити шелесть Дону "".

У творах М.Є. Салтикова - Щедріна вживаються дуже багато фразеологічних одиниць церковно-книжкового походження: "Вавилонське стовпотворіння", "камінь спотикання", "море житейське".

Власні байки Крилова, легко запам'ятовуючись, самі стали прислів'ями, увійшли до золотого фонду народної мови. Таких прислів'їв і приказок з його байок залишилося в російській мові багато: А скринька просто відкривалася (Ларчик), Ти винен уже тим, що хочеться мені їсти (Вовк і Ягня), Ай, Моська! Знати вона сильна, що гавкає на Слона (Слон та Моська), А Васька слухає та їсть (Кіт та Кухар).

Самобутність та оригінальність мови тюменського письменника П.П.Єршова проявляється і у вживанні фразеологізмів, якими буквально всипана казка Конек – Горбунок, наприклад, «не вдарив у бруд обличчям», «до сердець мене пробрав», «вусом не веде», «бовтати порожнє», «полетів стрілою», «слід простиг», «ніби в олії сир кататися», «хліб-сіль водить», «лежить, як убитий».

У розповіді Н.Н.Носова «Мішкіна каша» фразеологізм «пальчики оближеш» використовується у тому, щоб читач зміг відчути всю комічність ситуації, у якій хлопчики виступають горе - кухарями. А у творі «Клякса» фразеологічний зворот «сидіти як на голках» якнайкраще відображає стан учня.

Вивчення та аналіз творів С.В.Михалкова з проблеми дослідження показав, що автор використовує у своїх творах фразеологічні поєднання «з горем навпіл», фразеологічні звороти «совість чиста», «не по днях, а по годинах», «б'ється, як годинник» для емоційного вираження поведінки героїв віршів, для тонкого і тендітного позначення їхнього душевного стану.

Фразеологізми існують у мові в тісному зв'язку з лексикою, їх вивчення допомагає краще пізнати їхню будову, освіту вживання у мові. Знайомство з російською фразеологією дозволяє нам глибше зрозуміти історію та характер нашого народу. У російських фразеологізмах відбилися історичні події, виявилося народне ставлення до них.