Дачний календар

Аналіз використання оборотних засобів з прикладу підприємства. Курсова робота: Аналіз обігових коштів Аналіз обігових коштів на підприємстві

Аналіз використання оборотних засобів проводиться з метою виявлення недоліків системи управління оборотними засобами та виявлення резервів підвищення їх ефективності.

Аналіз використання оборотних засобів комерційної організації проводиться у такій послідовності:

У першому етапі проводиться аналіз використання оборотних засобів загалом.

Для оцінки ефективності використання оборотних засобів застосовуються показники оборотності оборотних засобів (їх можна використовувати як оцінки оборотних засобів у цілому, так оцінки їх окремих складових). Основними є такі:

середня тривалість одного обороту днями;

кількість (число) оборотів, що здійснюються оборотними коштами протягом певного періоду часу (рік, півріччя, квартал), інакше - коефіцієнт оборотності;

сума зайнятих оборотних засобів, що припадають на 1 карбованець реалізованої продукції (коефіцієнт завантаження оборотних засобів).

Якщо оборотні кошти проходять всі стадії кругообігу, наприклад, за 50 днів, то перший показник оборотності (середня тривалість одного обороту на днях) становитиме 50 днів. Цей показник приблизно характеризує середній час, який минає з моменту придбання матеріалів досі реалізації продукції, виготовленої з цих матеріалів.

Отже, середня тривалість одного обороту днями обчислюється як відношення середнього залишку оборотних засобів до одноденного обороту реалізації продукції.

Показник середньої тривалості одного обороту днями (ТО) то, можливо обчислений й іншим способом, як ставлення числа календарних днів (В) у звітному періоді до кількості оборотів, скоєних оборотними коштами цей період, тобто. за формулою:

де КО - число оборотів, скоєних оборотними коштами за звітний період.

Другий показник оборотності - кількість оборотів, що здійснюються оборотними коштами за звітний період (коефіцієнт оборотності) (КО) - також може бути отриманий двома способами:

як ставлення реалізації продукції з відрахуванням податку додану вартість і акцизів (Р) до середнього залишку оборотних засобів (СО), тобто. за формулою:

як відношення числа днів у звітному періоді до середньої тривалості одного обороту днями, тобто. за формулою:

Третій показник оборотності (сума зайнятих оборотних засобів, що припадають на 1 карбованець реалізованої продукції або інакше - коефіцієнт завантаження оборотних засобів) визначається одним способом як відношення середнього залишку оборотних коштів (ЗІ) до обороту реалізації продукції за даний період (Р), т. тобто. за формулою:

Цей показник виявляється у копійках. Він дає уявлення у тому, скільки копійок оборотних засобів витрачається щоб одержати кожного рубля виручки від продукції.

При уповільненні оборотності оборотних засобів відбувається додаткове залучення (залучення) в оборот, при прискоренні відбувається вивільнення оборотних засобів з обороту. Сума оборотних засобів, вивільнених внаслідок прискорення оборотності або додатково залучених внаслідок її уповільнення, визначається як добуток числа днів, на яке прискорилася або сповільнилася оборотність, на фактичний одноденний оборот реалізації.

Економічний ефект прискорення оборотності у тому, що може з тієї ж сумою оборотних засобів виробити більше продукції, або зробити той самий обсяг продукції з меншою сумою оборотних коштів.

Рентабельність оборотних засобів обчислюється як відношення прибутку (валового чи чистого) підприємства (Pr) до середньорічної вартості оборотних коштів (СГСОС).

Величину приросту обсягу реалізованої продукції за рахунок прискорення оборотності обігових коштів можна розрахувати за такою формулою:

Vр =? До * С.пл

де?К - зміна коефіцієнта оборотності ОБС;

Со.пл - середній залишок оборотних засобів у плановому чи попередньому періоді.

Внаслідок прискорення оборотності (інтенсивності використання оборотних коштів) певна сума оборотних коштів вивільняється.

Абсолютне вивільнення відбиває пряме зменшення потреби в оборотних засобах. Абсолютне вивільнення відбувається, якщо:

С.ф< Со.пл, Vр = const

де Со.ф – фактичні залишки оборотних коштів;

Со.пл - заплановані залишки обігових коштів;

Vр – обсяг реалізації.

Абсолютне вивільнення визначається за такою формулою:

АВ = С.факт - С.план.

Відносне вивільнення оборотних засобів відбувається при прискоренні оборотності зі зростанням обсягу виробництва. На відміну абсолютного вивільнення, вивільнені у своїй кошти неможливо знайти вилучені з обороту без збереження безперервності виробництва.

Відносне вивільнення відбиває як зміна величини оборотних засобів, і зміна обсягу реалізованої продукції. Щоб визначити його, потрібно обчислити потребу в оборотних коштах за звітний рік, виходячи з фактичного обороту реалізації продукції за цей період і оборотності в днях за попередній рік. Різниця дасть суму вивільнення коштів.

Під час аналізу використання оборотних засобів важливе значення має аналіз коефіцієнтів ліквідності.

Ліквідність - легкість реалізації, продажу, перетворення матеріальних чи інших цінностей на кошти покриття поточних фінансових зобов'язань.

У практиці фінансового аналізу є три основні показники ліквідності.

Коефіцієнт поточної (загальної) ліквідності (коефіцієнт покриття; англ. current ratio, CR) - фінансовий коефіцієнт, що дорівнює відношенню поточних (оборотних) активів до короткострокових зобов'язань (поточних пасивів). Це найбільш загальний показник ліквідності, що часто використовується. Визначається за такою формулою:

Ктл = ОА/КО

де: КТЛ - коефіцієнт поточної ліквідності;

ОА – оборотні активи;

КО – короткострокові зобов'язання.

Коефіцієнт відбиває здатність підприємства погашати поточні (короткострокові) зобов'язання рахунок лише оборотних активів. Чим показник більший, тим краща платоспроможність підприємства.

Нормальним вважається значення коефіцієнта 2 і більше (це значення найчастіше використовують у російських нормативних актах; у світовій практиці вважається нормальним від 1.5 до 2.5, залежно від галузі). Значення нижче 1 говорить про високий фінансовий ризик, пов'язаний з тим, що підприємство не може стабільно оплачувати поточні рахунки. Значення понад 3 може свідчити про нераціональну структуру капіталу.

Коефіцієнт швидкої ліквідності (іноді називають проміжною чи термінової ліквідності; англ. quick ratio, QR) - фінансовий коефіцієнт, що дорівнює відношенню високоліквідних поточних активів до короткострокових зобов'язань (поточних пасивів). Джерелом даних служить бухгалтерський баланс підприємства аналогічно, як поточної ліквідності, але у складі активів не враховуються матеріально-виробничі запаси оскільки за їх вимушеної реалізації збитки будуть максимальними серед усіх оборотних средств. Формула швидкої ліквідності:

Кбл = (ДС + КФВ + КДЗ) / КО

де КДЗ – короткострокова дебіторська заборгованість;

КФВ – короткострокові фінансові вкладення;

ДС – кошти.

Коефіцієнт відбиває здатність підприємства погашати свої поточні зобов'язання у разі виникнення труднощів із реалізацією продукції.

Нормальним вважається значення коефіцієнта щонайменше 1.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності - фінансовий коефіцієнт, рівний відношенню грошових коштів та короткострокових фінансових вкладень до короткострокових зобов'язань (поточних пасивів). Джерелом даних служить бухгалтерський баланс підприємства аналогічно, як для поточної ліквідності, але у складі активів враховуються лише фінансові та близькі до них насправді кошти:

Кал = (ДС + КФВ) / КО

На відміну від двох наведених вище, цей коефіцієнт не знайшов широкого поширення на заході. Відповідно до російських нормативних актів нормальним вважається значення коефіцієнта щонайменше 0,2.

Формула за якою розраховується операційний цикл має вигляд:

ПОЦ - тривалість операційного циклу підприємства, днями;

ПОда - період обороту середнього залишку фінансових активів, днями;

Помз - тривалість запасів сировини, матеріалів та інших матеріальних факторів виробництва у складі оборотних активів у днях;

ПОгп - тривалість обороту запасів готової продукції, днями;

ПОдз - тривалість інкасації дебіторську заборгованість, днями.

Тривалість виробничого циклу визначається за такою формулою:

ППЦ - тривалість виробничого циклу підприємства, днями;

ПОсм - період обороту середнього запасу сировини, матеріалів, напівфабрикатів у днях;

ПОнз - період обороту запасу незавершеного виробництва, днями;

ПОгп - період обороту середнього запасу готової продукції, днями;

Цикл грошового обороту (фінансовий цикл) визначається за такою формулою:

ПФЦ – тривалість фінансового циклу, у днях;

ППЦ – тривалість виробничого циклу, у днях;

ПОдз - середній період обороту дебіторську заборгованість, днями;

ПОкз - середній період обороту кредиторську заборгованість, днями.

Скорочення операційного, виробничого та фінансового циклів у динаміці вважається позитивною тенденцією

На другому етапі аналізу використання оборотних засобів аналіз проводиться за окремими структурними складовими:

1. Аналіз товарно-матеріальних запасів передбачає:

Аналіз структури за товарно-матеріальними запасами (загалом і з окремих груп), розгляд динаміки запасів за аналізованим періодом.

Визначення постійної та змінної частини запасів, виявлення сезонних коливань.

Аналіз показників оборотності товарно-матеріальних запасів та середнього терміну обороту з метою виявлення шляхів прискорення їх оборотності.

2. Аналіз дебіторської заборгованості передбачає:

Аналіз динаміки, структури та стану дебіторської заборгованості.

Розрахунок показників, що характеризують стан та ефективність використання дебіторської заборгованості:

Коефіцієнт відволікання оборотних активів у дебіторську заборгованість:

оборотний актив фінансовий цикл

ДЗ - загальна сума дебіторської заборгованості,

ОА – загальна сума оборотних активів підприємства.

Кількість оборотів дебіторської заборгованості:

ОР - загальна сума обороту з реалізації продукції в аналізованому періоді,

Період інкасації дебіторської заборгованості:

сред.ДЗ-середня дебіторська заборгованість, руб.;

Оо- сума одноденного обороту з реалізації продукції, руб.

Коефіцієнт простроченої дебіторської заборгованості:

2. Аналіз коштів передбачає:

Аналіз найбільш суттєвих показників таких як коефіцієнт абсолютної ліквідності та період оборотності грошових активів.

Розрахунок коефіцієнтів та показників, що демонструють зміни та стан грошових коштів підприємства. Розрахунок мінімально допустимої потреби у грошових коштах за такою формулою:

ПРда - передбачуваний обсяг витрати фінансових активів у майбутньому періоді, руб;

Кода – коефіцієнт оборотності грошових активів у звітному періоді.

Аналіз показників оборотності та середнього терміну обороту, організація заходів щодо прискорення оборотності грошових коштів.

Ефективність використання оборотних засобів на підприємстві оцінюється з позицій їх наявності та забезпеченості власними оборотними коштами, їх складу, структури та оборотності.

Аналіз безпеки оборотних засобів передбачає:

обчислення наявності, надлишку (нестачі) власних та прирівняних до них оборотних засобів;
визначення величини фінансово-експлуатаційної потреби у оборотних коштах на кінець року;
визначення величини власних оборотних засобів;
розрахунок забезпеченості запасів та витрат власними обіговими коштами на кінець року.

Розрахунок провадиться за даними бухгалтерського балансу. Наявність оборотних засобів та характер їх зміни визначається за розділом II активу балансу (код рядка 290) на початок та кінець року. Ретельно аналізується зміна складу та динаміка оборотних засобів як найбільш мобільної частини активів. У цьому слід пам'ятати, що стабільність структури оборотних активів свідчить про сталому процесі виробництва та налагоджену реалізацію продукції, нестійка структура оборотного капіталу - ознака нестабільності підприємства.

При нормальному ході виробничого процесу реалізації продукції запаси нічого не винні різко збільшуватися чи зменшуватися. Збільшення частки запасів, а також їх окремих елементів свідчить:

про розширення масштабів діяльності;
про погану реалізацію та затоварення готовою продукцією;
про прагнення захистити від інфляції кошти шляхом збільшення запасів сировини та матеріалів;
про неефективне управління запасами, зниження їх оборотності та ліквідності тощо.

Зменшення запасів може призвести до перебоїв та простою підприємства, погіршити фінансове становище, знизити обсяги виробництва, порушити виконання замовлень тощо. Нестача коштів може виникнути внаслідок невиконання плану прибутку, несвоєчасного фінансування приросту оборотних засобів.

Визначення величини фінансово-експлуатаційної потреби (ФЕЗ) в оборотних коштах розраховується на основі наступних рядків балансу на кінець року:

ФЕП = стор 210 + стор 230 + стор 240 - стор 620.

Різка зміна цього в динаміці вимагає спеціального аналізу причин.

Розрахунок величини власного оборотного капіталу (СІК) здійснюється на основі наступних рядків балансу:

СІК = стор 490 + стор 640 + стор 650 - стор 190.

Чим більша сума власного оборотного капіталу, тим стійкіше становище підприємства, тим менше воно залежить від зовнішніх кредиторів.

Рівень забезпеченості запасів та витрат власними оборотними коштами на підприємстві визначається коефіцієнтом забезпеченості К обс, який розраховується за такими рядками балансу:

До обс = (Стор. 490 + Стор. 640 + Стор. 650 - Стор. 190) / Стор. 210.

Припустимо, що значення стор 490 (разом за розділом III - Капітал і резерви) - 2050 тис. руб., Значення стор 640 (Доходи майбутніх періодів) - 15 тис. руб., Значення стор 650 (Резерви майбутніх витрат) - 25 тис. руб., Значення стор 190 (Разом по розділу I - Необоротні активи) - 1520 тис. руб., А значення стор 210 (Запаси) - 730 тис. руб.

Тоді: До обс = (2050 + 15 + 25-1520) / 730 = 0,78.

Запаси підприємства на 78% формуються з допомогою власні кошти. І якщо цей показник збільшується, ми спостерігаємо позитивну тенденцію.

Велике значення у використанні підприємством оборотних коштів має їх оборотність,під якою розуміється реальний рух оборотних засобів у процесі відтворення.

У практичній діяльності підприємств при аналізі розраховується оборотність запасів та оборотних коштів у цілому. Аналіз та оцінка оборотності запасів обумовлюється тим, що вони відіграють провідну роль в економіці підприємства, а їхня питома вага у загальному обсязі оборотних коштів, як правило, найбільша.

Оборотність запасів визначається за допомогою наступних показників:

Коефіцієнт оборотності запасів

Собівартість реалізованої продукції Середня величина запасів

Виручка від реалізації

Коефіцієнт оборотності _ _продукції_

запасів виходячи з обсягу продажу Середня величина

Розрахунок цих коефіцієнтів, як правило, виконують за квартальними або річними даними, але при необхідності можна використовувати і місячні дані. Аналіз коефіцієнтів здійснюється в динаміці, і якщо відзначається їхнє зростання, то це - позитивна тенденція.

Інформацію для розрахунку беруть із бухгалтерської звітності.

Коефіцієнт оборотності запасів, виходячи із собівартості:

стор. 020 форма 2 «Звіт про прибутки

І збитках»

про 0,5 (стор. 210 п.р. + стор. 210 к.р.)

форма 1 «Бухгалтерський баланс»

де стор. 020 - собівартість продукції (товарів, робіт та послуг).

Коефіцієнт оборотності запасів, виходячи з обсягу продажу К п, розраховується за такою формулою:

Стор. 010 форма 2_

11 0,5(стор. 210 п.р. + стор. 210 к.р.) форма 1

де стор. 010 - виторг від продажу продукції (товарів, робіт та послуг); стор 210 п.р. - запаси початку року; стор 210 к.р. - Запаси на кінець року.

Аналіз стану виробничих запасів визначається періодом їх оборотності,тобто. часом зберігання їх складі від надходження до передачі у виробництво. Чим менший цей період, тим менше за інших рівних умов виробничо-комерційний цикл.

Період оборотності запасів Т визначається за формулою:

де З ост – середні залишки виробничих запасів; Т з дн – тривалість обороту запасів; З з - сума витрачених запасів.

Уповільнення оборотності запасів може статися з різних причин: накопичення непотрібних та невикористовуваних матеріалів, неходових та залежалих, придбання додаткових запасів у зв'язку з їх дефіцитом, очікуваною інфляцією тощо.

Як середня величина запасів у розрахунок приймається середнє хронологічне значення. Так, середнє хронологічне значення

ня запасів за рік З ср на підставі квартальних даних визначаються за формулою:

3 С р - (34 К /2 + 3) до + 3^ до + ЗЗ К + 3^/2) /4,

де 3) до, 3 до,Зз К, 3^ к - звітні дані за перший, другий, третій та четвертий квартал звітного періоду.

Оборотність запасів характеризується також такими показниками:

Оборотність у днях запасів = Т дн/К про, Оборотність у днях запасів виходячи з обсягу продажів = Т/К.

де Т - тривалість звітного періоду на днях (на рік - 360 днів, на квартал - 90, на місяць - 30 днів).

При спрощеному розрахунку ці показники можна розрахувати на підставі наступних рядків бухгалтерської звітності: Оборотність запасів (в днях) ПРО дн:

ПРО _ 0,5 (стор. 210 п.р. + стор. 210 к.р.) форма 1 х 360 ді стор. 020 форма 2

Оборотність запасів (в днях) виходячи з обсягу продажу

0,5 (стор. 210 п.р. + стор. 210 к.р.) форма 1 х 360

стор 010 форма 2

Припустимо, що значення стор. 210 п.р. (Запаси початку року) - 680 тис. крб., стор 210 к.г. (Запаси на кінець року) - 730 тис. руб., стор 020 ф. 2 (собівартість проданих товарів, продукції, робіт, послуг) – 2350 тис. руб., стор 010 ф. 2 (виручка від продажу товарів, продукції, робіт, послуг за мінусом усіх обов'язкових платежів, ПДВ, акцизів) – 2890 тис. руб. Тоді коефіцієнт оборотності запасів складе:

К про = 2350/=3,33;

Коефіцієнт оборотності запасів, виходячи з обсягу продажу:

До п = 2890/ = 4,1;

Оборотність запасів:

К об = 360/3,33 = 108 днів, або ОБ

/ 2350 =

Оборотність запасів виходячи з обсягу продажу:

К = 360/4,1 = 87,82 дня, або ОБ п = /2890 = = 87,82 дня.

Аналіз цих показників у динаміці (по кварталах або роках) та їх абсолютне зростання свідчать про краще використання запасів, збільшення ділової активності підприємства.

Всі ці показники можуть використовуватись також при аналізі фінансового стану підприємства.

Важливим напрямом аналізу оборотних засобів є визначення їх оборотності, під якою розуміється тривалість послідовного проходження засобами окремих стадій виробництва та обігу.

Виділяють такі показники оборотності обігових коштів:

коефіцієнт оборотності;
тривалість одного обороту;
коефіцієнт завантаження оборотних засобів.

Коефіцієнт оборотності коштів (швидкість обороту) К про характеризує число оборотів, яке здійснюють оборотні кошти за аналізований період. Розрахунок виконується за такою формулою:

До 6 = РГ | / 5 с„

де РП – сума реалізованої продукції за певний період; 5 со - середня вартість залишку оборотних засобів за той самий період.

Тривалість одного обороту Т про дні визначає число днів, протягом яких відбувається оборот. Розрахунок виконується за формулами:

Т = Т / К або Т = Т 5 / РП,

об а 7 об' оо а з 7 '

де Т а - число днів у аналізованому періоді.

Величина, обернена швидкості обороту, показує обсяг оборотних засобів, авансованих на 1 крб. виручки від продукції. Це співвідношення характеризує ступінь завантаження коштів у оборотіі називається коефіцієнтом завантаження оборотних засобів:

К = 5/РП, або К = 1/К,.

3 СО 7 ’ 3 7 про

Чим менший коефіцієнт завантаження оборотних засобів, тим ефективніше використовуються оборотні кошти.

Припустимо, що обсяг реалізації протягом року становив 9471 тис. крб., середньорічний залишок оборотних засобів - 3732 тис. крб.

Коефіцієнт оборотності:

до об = 9471 / 3732 = 2 '54 Р аза;

Тривалість одного обороту:

Т про = 360/2,54 = 141,8 дня, або Т про = 360 х (3732/9471) = 141,8 дня;

Коефіцієнт завантаження:

Кз = 1/2,54 = 0,394 руб., або Кз = 3732/9471 = 0,394 руб.

Показники оборотності мають значення для оцінки фінансового становища підприємства, оскільки швидкість перетворення оборотних засобів у цю форму безпосередньо впливає платоспроможність підприємства. Крім того, збільшення швидкості оборотності коштів за інших рівних умов відображає підвищення інвестиційної привабливості підприємства.

Відповідно до стадій кругообігу оборотних коштів можна виділити три напрями прискорення їх оборотності:

на стадії виробничих запасів: • встановлення прогресивних норм витрати сировини, матеріалів, палива, енергії; систематична перевірка стану складських запасів, заміна дорогих видів матеріалів та палива дешевшими без зниження якості продукції;
на стадії виробництва: скорочення тривалості виробничого циклу та забезпечення його безперервності, дотримання ритмічності роботи підприємства, комплексне використання сировини, застосування відходів; у сфері обігу: прискорення реалізації продукції, організація маркетингових досліджень; скорочення кредиторської та дебіторської заборгованості.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Яке майно належить до оборотних засобів?
2. Як кількісно оборотні кошти відрізняються від основних засобів?
3. У чому відмінність напівфабрикатів від незавершеного виробництва?
4. У чому відмінність оборотних виробничих фондів від фондів обігу?
5. За якими ознаками можна класифікувати оборотні кошти?
6. Як класифікуються оборотні кошти за складом та структурою?
7. У чому полягає економічний сенс і як розраховується структура оборотних засобів?
8. Які оборотні кошти відносяться до власних та прирівняних до власних оборотних засобів?
9. У чому різниця між нормою та нормативом?
10. Які методи нормування оборотних засобів застосовуються практично?
11. Навіщо створюються як і розраховуються запаси оборотних засобів - поточні, страхові, технологічні, транспортні?
12. Яким чином може здійснюватись оцінка оборотних коштів при відпуску їх у виробництво?
13. Які показники використання оборотних засобів застосовуються практично?
14. У чому полягає економічний сенс і як розраховується коефіцієнт оборотності, коефіцієнт завантаження та тривалість обороту оборотних засобів?
15. Запропонуйте свої рекомендації щодо прискорення оборотності обігових коштів.

Сучасні економісти пропонують різні методики аналізу оборотних засобів з метою управління.

Ковальов В.В. зазначає, що основне джерело даних для аналізу оборотних засобів підприємства - звітний бухгалтерський баланс та інші звітні форми, які деталізують зміст його окремих статей та дозволяють досліджувати фактори, що вплинули на фінансові показники.

Автор пропонує розпочати аналіз з вивчення складу та структури оборотних засобів, використовуючи при цьому дані другого розділу балансу. На другому етапі аналізу автор пропонує згрупувати всі оборотні активи за категоріями ризику. Але провести це угруповання який завжди можна, т.к. у бухгалтерському балансі не вказується вартість залежалих виробничих запасів, що не користуються попитом готової продукції та товарів, сумнівної дебіторської заборгованості та наднормативне незавершене виробництво. Отже, згрупувати всі оборотні активи за категоріями ризику зможе зовнішній користувач звітності.

Для розрахунку потреби в оборотних коштах використовуються методи аналітичний, прямого рахунку та коефіцієнтний.

Аналітичний (дослідно-статистичний) метод у тому, що оборотні кошти (С про) підраховуються протягом ряду років (3-5) і усереднюються. Розрахунки ведуться на основі відношення:

Соб = З + Дз + Кп,

Де З - запаси та інші оборотні активи із розділу II активи балансу;

Д з – дебіторська заборгованість;

До п - короткострокові пасиви (підсумки розділу V балансу).

Методи прямого рахунку у тому, що, використовуючи нормативи, розраховують потреба в кожному елементу оборотних засобів:

– потреба у виробничих запасах;
– очікуване незавершене виробництво;
– очікувані залишки готової продукції складі;
- Очікувану дебіторську заборгованість;
- Необхідні кошти та цінні папери.

Коефіцієнтний метод полягає в тому, що спочатку розрахунки ведуться методом прямого рахунку, а потім коригуються відповідно до очікуваної динаміки зростання обсягів виробництва.

Любішін Н.П. зазначає, що аналіз забезпеченості оборотними коштами слід розпочинати з визначення норми витрати.

Норми оборотних засобів - це обсяг запасу по товарно-матеріальним цінностям, необхідним підприємству задля забезпечення нормальної, ритмічної роботи. Норми - це відносні величини, які встановлюються у днях запасу або у відсоток до певної бази та показують тривалість періоду, забезпеченого даним видом запасів матеріальних ресурсів.

Норма в днях за виробничими запасами (сировиною, основними матеріалами, покупними напівфабрикатами) встановлюється за кожним видом або групою матеріалів і включає час, необхідний для:

– вивантаження, приймання, складування та лабораторний аналіз (підготовчий запас).
– знаходження сировини та матеріалів на складі у вигляді запасу для поточного виробничого процесу (поточний запас) та страхового або гарантійного запасу (страховий, запас);
- підготовки до виробництва, пов'язаної з витримкою сировини, сушінням, розігрівом, відстоєм та іншими подібними операціями (технологічний запас);
- Знаходження матеріалів в дорозі та часу документообігу (транспортний запас).

Поточний складський запас, тобто. час перебування виробничих запасів складі підприємства між двома черговими поставками. Його величина прямо пов'язана з частотою та рівномірністю поставок (циклом постачання) та періодичністю запуску сировини та матеріалів у виробництво. Величина цього запасу промисловості встановлюється у вигляді 50% середнього циклу постачання, загалом близько 10 днів.

Страховий запас, необхідний у тих випадках, коли відбуваються збої в умовах і термінах поставки, надходять некомплектні партії, порушується термін матеріалів, що поставляються. Розмір страхового запасу встановлюється не більше Ѕ складського запасу (5 днів).

Транспортний запас, що утворюється у разі розбіжності у термінах руху документообігу та оплати за ними та часу знаходження матеріалів у дорозі.

Загальна норма запасу сировину, основні матеріали, покупні напівфабрикати складається з перелічених видів запасів. Розраховуються норми та за іншими видами виробничих запасів, допоміжними матеріалами (паливу, тарі, тарним ріалам, запасним частинам), за МШП. Їхнє визначення має свою специфіку.

Норми запасу готової продукції розраховуються окремо по готової продукції складі і відвантаженої продукції, через яку розрахункові документи не здані до банку. Норми запасу визначаються з кожної номенклатурної групи виробів з урахуванням часу:

- Підбору окремих видів та марок виробів;
– упаковки та маркування;
- Зберігання на складі до відвантаження;
- Комплектування виробів до транспортної партії;
– навантаження, транспортування та доставки зі складу до станції відправлення;
– часу підготовки розрахункових документів та здачі в банк.

Після встановлення норм запасів слід визначити приватні витрати по кожному елементу нормованих оборотних. Норматив оборотних засобів показує мінімально необхідну суму коштів, що забезпечують господарську діяльність підприємства або грошовий вираз запланованого запасу товарно-матеріальних цінностей. Приватний норматив за окремим елементом власних оборотних коштів (Н ел.ос.) розраховується за схемою:

Н ел.ос. = Норма запасу (Н з) дн. * Одноденна витрата, або випуск за цим елементом оборотних коштів.

Одноденна витрата = Витрати або випуск IV кварталу / Число днів у кварталі (90 дн.)

Норматив виробничих запасів (Н пз):

Н пз = N пз * З пз

де N пз - норма виробничих запасів, дн. запасу;

З пз - одноденна витрата виробничих запасів, що розраховується за формулою:

З пз = Матеріальні витрати IV кварталу / 90 днів

Норматив незавершеного виробництва Н нп:

H нп = N нп * З вп,

де Nнп - норма оборотних засобів по незавершеному виробництву;

З вп - одноденні витрати на виробництво валової продукції.

Норма оборотних засобів по незавершеному виробництву встановлюється виходячи із тривалості виробничого циклу (П ц) та ступеня готовності виробів, що виражається через коефіцієнт наростання витрат (К н). Цей коефіцієнт характеризує ступінь готовності продукції і на обумовлений тим, що витрати на виробництво здійснюються не одночасно, а протягом усього виробничого циклу і наступні витрати нашаруються на початкові. Коефіцієнт наростання витрат завжди більший за 0 і менше 1.

Одноденні витрати на виробництво валової продукції розраховують за такою формулою:

З вп = Собівартість валової продукції IV кв. / 90 дн.

Норматив оборотних засобів на готову продукцію Н гп;

Н гп = N гп * У гп,

де N гп - норма оборотних засобів за готовою продукцією; У ГП - одноденний випуск товарної продукції IV кварталу:

В гп = Виробнича собівартість товарної продукції IV кв. / 90 дн.

Розрахунок нормативу за витратами майбутніх періодів (Н р.бп) складається з витрат майбутніх періодів на початок року (Р бп.н.г) та витрат у плановому році (Р бп.пл) за мінусом витрат майбутніх періодів, що списуються на витрати у плановому періоді (Р бп.сп)

Н р.бп = Р бп.н.г + Р бп.пл - Р бп.сп;

Завершується процес нормування встановленням сукупного нормативу оборотних засобів (Нос) шляхом складання приватних нормативів: за виробничими запасами, незавершеним виробництвом, витратами майбутніх періодів та готової продукції.

Ефективність використання оборотних засобів характеризується насамперед їх оборотністю. Під оборотністю коштів розуміється тривалість проходження засобами окремих стадій виробництва та обігу. Оборотність оборотних засобів обчислюється:

· Тривалістю одного обороту в днях (оборотність оборотних коштів у днях);
· Числом оборотів за звітний період (коефіцієнт оборотності).

Тривалість одного обороту в днях Т являє собою відношення середнього залишку оборотних засобів до одноденної виручки від продажів за аналізований період:

Т про = З про * Т / N одн,

де Т про - Оборотність оборотних засобів, дні;

З про - середній залишок оборотних засобів за аналізований період, руб.;

Т - число днів аналізованого періоду (30, 60, 90, 180, 360);

N ОДН - виручка від продажу продукції (робіт, послуг) за аналізований період, руб.

Середній залишок оборотних коштів визначається як середня хронологічна тимчасового ряду, яка обчислюється за сукупністю значень показника в різні моменти часу:

Соб = (? Соб1 + Соб2 + ... +? Собn) / n-1,

де З об1, З об2, З обn - залишок оборотних коштів на перше число кожного місяця, руб.;

n - число місяців.

Коефіцієнт оборотності коштів К про характеризує обсяг обсягу виручки від продажу продукції розрахунку один карбованець оборотних средств:

До про = N/С про,

де N – виручки від продажів продукції;

З об - оборотні кошти.

Зростання коефіцієнта оборотності свідчить про ефективнішому використанні оборотних засобів, інтенсифікації процесу виробництва.

Коефіцієнт оборотності одночасно показує число оборотів оборотних засобів за аналізований період і може бути розрахований розподілом кількості днів аналізованого періоду на тривалість одного обороту в днях:

К про = Т/Т про,

де Т – кількість днів аналізованого періоду;

Т про - тривалість одного обороту днями.

Коефіцієнт завантаження коштів у обороті характеризує суму оборотних засобів, авансованих однією карбованець виручки від продукції (кількісний показник):

До про = З про / N р * 100 (коп.),

де Kз - коефіцієнт завантаження коштів у обороті, руб. / руб.;

N р - Виручка від реалізації.

Чим менший коефіцієнт завантаження, тим ефективніше використовуються оборотні засоби.

Основні завдання оборотних коштів

Примітка 1

В даний час, для успішного, безперебійного виробництва продукції з метою подальшого її продажу та одержання прибутку, котріерескому підприємству необхідно мати оборотні кошти. Кількість коштів має дозволяти купувати необхідні матеріали, що комплектують для безперервного виробництва. Основна мета раціонального використання оборотних засобів - максимізація прибутку на вкладені кошти за умови жорсткої та необхідної платоспроможності підприємства.

Основними завданнями оборотних засобів є:

структура основних фондів, кількість їх поновлень, технічний стан;
ознайомлення з факторами, що мають прямий вплив на раціональне використання основних фондів;
повний аналіз використання потужностей;
впливу основних факторів, що впливають на обсяг продукції, що випускається;
якісний аналіз фондовіддачі та виявлення резервів продукції;
знаходження шляхів збільшення використання обігового капіталу.

Метою будь-якого аналізу діяльності підприємстває вивчення факторів та складових, які спрямовані на використання основних фондів розробка заходів щодо збільшення їх ефективності.

Складові елементи основних фондів підприємства

Основні фонди виробничого підприємства поділені на:

промислово-виробничі
непромислові
фонди невиробничого призначення

Потужність виробничого підприємства визначається промислово-виробничими фондами. Також необхідно окремо виділити активну частину фондів (будівлю, споруду) та пасивну частину фондів та окремі групи відповідно до їх призначення (склади, вимірювальна техніка, автомобілі). Така детальна класифікація необхідна перебування оптимального рішення використання основних фондів з урахуванням оптимізації їх структури.

Основні засоби можна класифікувати за основними елементами (Рис.1):

Крім зазначених елементів основних засобів, для аналізу ефективності використання оборотних засобів їх розбивають на певні групи за видами, сортами, місцями застосування і т.д.

Фінансова діяльність виробничого підприємства безпосередньо залежить від кількості оборотних засобів підприємства, тому керівництво підприємства зацікавлене в організації найбільш ефективного просування та використання своїх коштів.

Під кругообігом оборотних засобів розуміють тривалість повного циклу кругообігу коштів з купівлі оборотних засобів і до виходу готової продукції, що у подальшому реалізується. Коло оборотних засобів завершується лише тоді, коли виручка надійде на розрахунковий рахунок підприємства.

Формули розрахунку обігових коштів підприємства

Коефіцієнт обороту оборотних коштів$К_(об)$, цей показник характеризує кількість оборотів, які здійснили оборотні кошти за звітний період:

$К_(про)=\frac(Р)(С)$

$Р$ - обсяг проданої готової продукції, тис. грн. $С$ - середньозважена вартість оборотних коштів за рік, тис. н.

Коефіцієнт закріплення оборотних коштів($К_(закр.)$), тобто. кількість оборотних коштів на $1$ рубль проданої готової продукції:

$К_(закр) = \frac(Р)(С)$

Кількість обороту коштів у днях($Д_(про)$), тобто. час, який необхідний для одного кругообігу:

$Д_(про)= \frac(С\cdot Д)(Р)$

де: $Д$ - кількість днів у звітному періоді (рік - $360$, квартал - $90$).

На підставі вищенаведених формул, можна скласти таблицю та розрахувати потребу в оборотних засобах на запланований період (табл.1)

Фінансове становище підприємства перебуває у прямої залежності стану оборотних засобів, тому підприємства зацікавлені у створенні найбільш раціонального руху та використання оборотних коштів.

Показники ефективності використання.Ефективність використання оборотних засобів характеризується системою економічних показників, насамперед оборотністю оборотних засобів.

Під оборотністю оборотних коштіврозуміється тривалість повного кругообігу коштів з придбання оборотних засобів (купівлі сировини, матеріалів тощо) до виходу та її реалізації готової продукції. Кругообіг оборотних коштів завершується зарахуванням виручки з цього приводу підприємства.

Оборотність оборотних засобів неоднакова різних підприємствах, що від їх галузевої власності, а межах однієї галузі – від організації виробництва та збуту продукції, розміщення оборотних засобів та інших чинників.

Оборотність оборотних засобів характеризується поруч взаємозалежних показників: тривалістю одного обороту днями, кількістю оборотів за певний період (коефіцієнт оборотності), сумою зайнятих для підприємства оборотних засобів на одиницю продукції (коефіцієнт завантаження).

Тривалість одного обороту оборотних засобів обчислюється за такою формулою: Про = З : Т/Д,

де Про- Тривалість обороту, дні; З- Залишки оборотних коштів (середні або на певну дату), руб.; Т- Обсяг товарної продукції, руб.; Д- Число днів у аналізованому періоді, дні.

Зменшення тривалості одного обороту свідчить про поліпшення використання оборотних засобів.

Кількість оборотів за певний період, або коефіцієнт оборотності оборотних коштів ( КО), обчислюється за такою формулою: КО = Т/З.

Чим вище за даних умов коефіцієнт оборотності, краще використовуються оборотні кошти.

Коефіцієнт завантаження коштів у обороті (Кз), обернений коефіцієнту оборотності, визначається за формулою: Кз = З/Т

Крім зазначених показників також може бути використаний показник віддачі оборотних коштівякий визначається ставленням прибуток від реалізації продукції підприємства до залишкам оборотних засобів.

Показники оборотності оборотних засобів можуть розраховуватися за всіма оборотними засобами, що беруть участь в обороті, та за окремими елементами.

Зміна оборотності коштів виявляється шляхом зіставлення фактичних показників із плановими чи показниками попереднього періоду. Через війну порівняння показників оборотності оборотних засобів виявляється її прискорення чи уповільнення.

При прискоренні оборотності оборотних засобів з обороту вивільняються матеріальні ресурси та джерела їхньої освіти, при уповільненні – до обороту залучаються додаткові кошти.

Вивільнення оборотних засобів унаслідок прискорення їх оборотності може бути абсолютним та відносним. Абсолютне вивільненнямає місце, якщо фактичні залишки оборотних коштів менші за норматив або залишки попереднього періоду при збереженні або перевищенні обсягу реалізації за аналізований період. Відносне вивільненняоборотних засобів має місце у випадках, коли прискорення їх оборотності відбувається одночасно зі зростанням обсягу випуску продукції, причому темп зростання обсягу виробництва випереджає темп зростання залишків оборотних коштів.

Поліпшення використання обігових коштів.Ефективність використання оборотних засобів залежить багатьох чинників. Серед них можна виділити зовнішні фактори, що впливають незалежно від інтересів та діяльності підприємства, та внутрішні, на які підприємство може і має активно впливати.

До зовнішніх факторів відносяться: загальна економічна ситуація, особливості податкового законодавства, умови отримання кредитів та відсоткові ставки за ними, можливість цільового фінансування, участь у програмах, що фінансуються з бюджету. Враховуючи ці та інші фактори, підприємство може використати внутрішні резерви раціоналізації руху оборотних засобів.

Підвищення ефективності використання оборотних засобів забезпечується прискоренням їх оборотності усім стадіях кругообігу.

Значні резерви підвищення ефективності використання оборотних коштів закладено у самому підприємстві. У сфері виробництва це відноситься, перш за все, до виробничих запасів. Запаси відіграють важливу роль у забезпеченні безперервності процесу виробництва, але в той же час вони представляють частину засобів виробництва, яка тимчасово не бере участі у виробничому процесі. Ефективна організація виробничих запасів є важливою умовою підвищення ефективності використання обігових коштів. Основні шляхи скорочення виробничих запасів зводяться до їхнього раціонального використання; ліквідації наднормативних запасів матеріалів; удосконалення нормування; покращення організації постачання, у тому числі шляхом встановлення чітких договірних умов постачання та забезпечення їх виконання, оптимального вибору постачальників, налагодженої роботи транспорту. Важливу роль належить поліпшенню організації складського господарства.

Скорочення часу перебування оборотних засобів у незавершеному виробництві досягається шляхом удосконалення організації виробництва, поліпшення застосовуваних техніки та технології, удосконалення використання основних фондів, насамперед їх активної частини, економії на всіх стадіях руху оборотних коштів.

У сфері звернення оборотні кошти беруть участь у створенні нового товару, лише забезпечують його доведення до споживача. Надмірне відволікання коштів у сферу обігу – негативне явище. Найважливішими передумовами скорочення вкладень оборотних засобів у сферу обігу є раціональна організація збуту готової продукції, застосування прогресивних форм розрахунків, своєчасне оформлення документації та прискорення її руху, дотримання договірної та платіжної дисципліни.

Прискорення обороту оборотних коштів дозволяє вивільнити значні суми і таким чином збільшити обсяг виробництва без додаткових фінансових ресурсів, а засоби, що вивільняються, використовувати відповідно до потреб підприємства.

Висновки

1. Оборотні кошти підприємства – сукупність оборотних виробничих фондів та фондів обігу. До оборотних виробничих фондів відносяться: сировина, основні та допоміжні матеріали, незакінчена виробництвом продукція, паливо та інші предмети праці, які цілком споживаються у кожному виробничому циклі та вартість яких переноситься на виготовлений продукт відразу повністю.

2. До фондів звернення відносяться: готова продукція на складі, відвантажена продукція, кошти у розрахунках.

3. За джерелами формування оборотні кошти поділяються на власні (кошти, що знаходяться у розпорядженні підприємства та формуються за рахунок власних ресурсів) та позикові (кредити банку, кредиторська заборгованість та інші пасиви).

4. За охопленням нормування оборотні кошти діляться на нормовані (за якими встановлюються нормативи запасів: оборотні виробничі фонди і готова продукція на складі) і ненормовані, Нормування оборотних засобів є процесом розробки економічно обґрунтованих величин оборотних коштів, необхідних для організації нормальної роботи підприємства. Воно є необхідною передумовою ефективного використання оборотних засобів. Зазвичай підприємством визначаються нормативи оборотних засобів за матеріалами, запасами, що у процесі виробництва, і за запасами готової продукції.

5. Підвищення ефективності використання оборотних засобів досягається за рахунок прискорення їхньої оборотності.

РОЗДІЛ 6. ТРУДОВІ РЕСУРСИ ПІДПРИЄМСТВА